Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Економічний розвиток Ассирії

У північних гористих територіях Месопотамії державність сформувалася на тисячоліття пізніше, ніж у Вавилонії. Як і на південних землях, ассирійці займалися іригаційним землеробством, яке тут відігравало набагато меншу роль. Значного розвитку набуло садівництво, виноградарство і тваринництво на південних схилах гір. Займаючись скотарством, населення забезпечувало сировиною виробництво шкіри. її широко використовували в побуті, військовому оснащенні та як матеріал для письма.

У країні, багатій на промислову сировину, розвивалися також ремесла, особливо виробництво зброї та військового спорядження, металургія, будівництво.

Найбільше уваги ассирійці приділяли посередницькій торгівлі, тісно пов'язаній із військовими пограбуваннями. Купецтво Ашшура спільно з купцями приєвфратських територій та Сирії в XX-XVIII ст. до н. е. заснувало в Малій Азії найдавніше у світі міжнародне торгове об'єднання Каніш, учасники якого займалися не лише посередницькою торгівлею, а й прибутковим лихварством. Ассирійські купці створили тоді власні торгові квартали в Марі, Угариті, Єгипті. Розвиток торгівлі потребував надійних шляхів, тому тут уперше в світі проклали дороги, вимощені камінням і цеглою, іноді навіть залиті асфальтом. Через канали й річки споруджували дерев'яні та кам'яні мости.

Слід зазначити, що для Стародавнього світу характерний значно ліпший розвиток зовнішньої торгівлі, ніж внутрішньої. Головна причина такого становища полягала в недостатньо високому рівні розвитку продуктивних сил у кожній країні. Торгова факторія міста Каніш - перше приватне об'єднання, котре конкурувало з пануючою тривалий час дворовою торгівлею, тобто державною. Поширення у П тис. до н. е. у Вавилонії першої вагової одиниці срібла (металеві гроші) - сикла (8 г) - сприяло тому, що перша пайова компанія була дуже конкурентоспроможною. Завдяки їй почали створювати ринок цінних паперів, з'явилися інші подібні організації.

Компанія здійснювала облік векселів між купцями; діяла система бухгалтерського обліку з метою справедливого розрахунку за векселями; усередині організації практикували взаємне кредитування; для компанії з більшими масштабами торгівлі такі операції допомагали торговим агентам здійснювати торгові операції; будучи за сутністю пайовою організацією, доходи від продажу товарів поділяли за паями (пай - катум, аккад - "рука"); векселі обліковували касири; замовлення на різні товари приймали на суму, не більшу тієї, що була на рахунку в торговців; у разі продовження терміну кредиту документи запечатували у глиняні конверти тощо.

Крім того, компанія мала свою юридичну та митну служби, сплачувала дворові податки. Є документи, котрі свідчать про заходи боротьби з контрабандними товарами та ін. Усі купці та співробітники організації були освіченими (об'єднання нараховувало майже 50 ашурців). Компанія сприяла розвитку школи писемності на території Каніша.

Становлення і розвиток таких організацій в Євразії відбулися лише у XVI ст., коли почались Великі географічні відкриття. На значущість для розвитку фірми "людського капіталу" звернуть увагу тільки у XX ст. Отже, значна частина цивілізаційних аспектів розвитку сучасних інституцій, хоч і не у досконалій формі, виявлялась у Стародавньому світі. Беззаперечним є значний загальнокультурний внесок шумерів, вавилонян і ассирійців у світову цивілізацію. Насамперед до нього належать: ієрогліфічне письмо у вигляді клинопису, що допомогло пізніше створити алфавітну систему; календарний рахунок, побудований на астрологічних спостереженнях і елементарній математиці; десятинна система рахунку; перші географічні карти; культура архівної та бібліотечної справ; розвиток міфології й образотворчого мистецтва; винайдення колеса.

У Вавилоні набуло розвитку ювелірне ремесло. Щоб виготовити прикрасу, застосовували способи лиття у формах, паяння, клепання, розкачування металів у листи, гранулювання, винайдеш в Месопотамії 4,5 тис. років тому. Маленькі кульки з дорогоцінних металів наклеювали на металеву поверхню за допомогою пасти, до складу якої входили рибний клей, гідроксид міді й води, потім виріб обпалювали. Така технологія ювелірного виробництва поширилася в Європі, проте в період середньовіччя її секрет втратили і знову віднайшли лише в 1983 р.

В Ассирії популярним було рабовласництво. На відміну від Вавилонії, його головне джерело становили не війни, а боргова кабала та торгівля рабами. Основні виробники - невеликі й середні самостійні виробники, переважно селяни-общинники.

Найвпливовішою частиною ассирійського суспільства були великі землевласники, купці, чиновники, жерці, котрі мали в державі низку пільг. Однак різкого поділу на соціальні стани ще не спостерігалося.

Схожі статті




Історія економіки та економічної думки - Юхименко П. І. - Економічний розвиток Ассирії

Предыдущая | Следующая