Історія економіки та економічної думки - Козюк В. В. - Економічна програма Дж. М. Кейнса

Заперечуючи твердження класиків і неокласиків про здатність ринкової економіки до "само-зцілення", вчений дійшов висновку про необхідність регулювання сукупного попиту шляхом "централізованого контролю для досягнення узгодженості між схильністю до споживання та спонуканням інвестувати... частково відповідною системою податків, частково фіксацією норми процента і, можливо, іншими способами"2. Він наголошував, що регулювання обсягу поточних інвестицій небезпечно залишати у приватних руках, тому держава буде брати на себе все більшу відповідальність за пряму організацію інвестицій. Головне завдання держави полягає у впливі на рівень зайнятості та національного доходу за допомогою стимулювання ефективного попиту шляхом перетворення заощаджень на інвестиції. Проте у працях Дж. М. Кейнса немає чітко окресленої програми державних заходів. Погляди вченого можна узагальнити такими положеннями:

O зміст грошово-кредитної політики полягає у стимулюванні приватних інвестицій через збільшення пропозиції грошей і зниження ставки позикового процента, стимулюючи тим самим інвестиційну активність бізнесу. Це дасть бажаний для економіки початковий поштовх і забезпечить згодом економічне зростання та повну зайнятість. Проте банківська політика впливу на норму процента не достатня для забезпечення оптимального розміру інвестицій, її необхідно доповнювати бюджетною;

O бюджетна політика має збільшити сукупний попит за рахунок бюджетних видатків держави. Для цього Дж. М. Кейнс пропонував: а) активне фінансування і кредитування підприємців за допомогою державного бюджету ("процес соціалізації інвестицій"); б) організацію системи державної закупівлі товарів і послуг, громадських робіт (будівництво шляхів, спорудження різноманітних будов тощо); в) перерозподіл частини національного доходу на користь осіб з низькими доходами як найбільш схильних до споживання, що також сприятиме збільшенню споживання та зменшенню майнової нерівності; г) впровадження прогресивної системи оподаткування.

Слід зауважити, що Дж. М. Кейнс негативно ставився до "системи державного соціалізму" і розширення державної власності, обмеження приватної ініціативи, відповідальності, індивідуалізму, свободи підприємницької діяльності.

Теорія Дж. М. Кейнса - це збереження ринкових механізмів саморегулювання на мікрорівні та здійснення суспільного, державного регулювання на макрорівні.

Теорія Дж. М. Кейнса стала методологічною основою нового напряму економічної теорії, що отримав назву кейнсіанства. Вчений наголосив на важливості розвитку економічної теорії як набору рекомендацій і методу господарської практики, техніки мислення з метою з'ясування умов вільної гри економічних сил, необхідності їх приборкання та керівництва для реалізації потенціальних можливостей виробництва. Він зазначав, що ідеї економістів і політичних мислителів - і коли вони праві, і коли помиляються - мають набагато більше значення, ніж прийнято думати.

Вважаючи, що основою економічного зростання є ефективний попит, він пропонує стимулювати його за допомогою збільшення грошової маси та державних витрат, у тому числі й дефіциту державного бюджету.

На думку представників неокласичної теорії, такі дії держави обов'язково приведуть до інфляційного зростання цін.

Порівняльний аналіз основних положень економічного вчення Дж. М. Кейнса та неокласичної економічної теорії наведено в таблиці 1.2.

Таблиця 1.2. Порівняльний аналіз основних теоретичних засад дослідження ринкової економіки Дж. М. Кейнсом і неокласиками

Критерії

Вчення Кейнса

Неокласична теорія

Предмет дослідження

Макроекономічна система загалом у межах єдиного національного ринку, властиві їй функціональні зв'язки, внутрішні механізми макроекономічної нестабільності та економічного зростання. Проблема зайнятості робочої сили

Раціональна поведінка економічних суб'єктів, функціональні зв'язки на рівні окремого споживача, фірми чи галузевого ринку. Розгляд макроекономіки як механічної сукупності індивідуальних суб'єктів господарської діяльності та окремих ринків

Погляд на здатність ринкової економіки до саморегулювання

Ринкова економіка на певному етапі втрачає здатність до саморегулювання і потребує державного регулювання

Ринок - саморегулівна система, що прагне до рівноваги і забезпечує раціональне використання ресурсів і найповніше задоволення потреб. Пропозиція автоматично породжує адекватний попит

Економічна рівновага

O Декілька рівнів рівноваги за повної та неповної зайнятості. Рівень рівноваги визначається чинниками попиту - величиною ефективного сукупного попиту.

O Порушення рівноваги - закономірний процес. Воно може бути тривалим, якщо не вдаватися до відповідних заходів.

O Чинниками, що порушують економічну рівновагу, є: невизначеність поведінки еко-

Один стан економічної рівноваги за умов повного завантаження виробничих потужностей і повної зайнятості. Рівень рівноваги визначається чинниками пропозиції - обсягами економічних ресурсів. Порушення рівноваги - тимчасове явище, яке швидко усувається вільним коливанням цін

Номічних суб'єктів, грошові чинники, неповна зайнятість

Погляд на обмеженість економічних ресурсів

В умовах економічної депресії виникає ситуація неповного використання наявних ресурсів. Завдання економічної науки - обгрунтування такої економічної політики, яка б стимулювала їх повне використання

Усі ресурси є обмеженими. Завдання економічної науки - вибір оптимального варіанта їх розподілу між сферами діяльності

Обсяг національного доходу

Величина мінлива. Рівень визначається обсягами сукупного попиту. Перебуває у функціональній залежності від обсягу сукупних суспільних інвестицій (мультиплікатор інвестицій)

Величина, задана загальним обсягом економічних ресурсів

Роль грошей

Гроші є активним феноменом, що впливає на величину національного доходу та зайнятості через схильність до ліквідності та заощаджень, рівень позикового процента

Гроші є нейтральним феноменом

Позиковий процент

Плата за відмову від ліквідності. Рівень позикового процента за допомогою співвідношення з граничною ефективністю капіталовкладень визначає нижню межу ефективності інвестиційної активності

Ціна грошового капіталу, що автоматично забезпечує рівновагу між попитом і пропозицією

Роль заощаджень

Заощадження лише тоді відіграють суттєву роль, коли вони трансформуються в інвестиції. Слід формувати ефективний механізм трансформації заощаджень в інвестиції

Заощадження, ощадливість є основою нагромадження капіталу і економічного зростання. Ототожнення заощаджень та інвестицій

Безробіття і зайнятість

Крім природного і добровільного безробіття є вимушене безробіття, що має в основі економічні причини. Забезпечення високого рівня зайнятості передбачає заходи зі стимулювання ефективного попиту

Тільки природне і добровільне безробіття. Як захід боротьби із безробіттям пропонується зниження заробітної плати

Роль держави

Держава має бути регулятором макроекономічних процесів

Держава має відігравати лише роль "нічного вартового"

Схожі статті




Історія економіки та економічної думки - Козюк В. В. - Економічна програма Дж. М. Кейнса

Предыдущая | Следующая