Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 3.3. Економічна теорія фізіократів у Франції
Фізіократія (з гр. - "влада природи") - напрям класичної політичної економії у Франції, який центральну роль в економіці відводив сільськогосподарському виробництву.
Фізіократи піддавали критиці меркантилізм, вважаючи, що увага виробництва має бути спрямована не на розвиток торгівлі та нагромадження грошей, а на створення достатку "творів землі", в чому, на їхню думку, полягає справжній достаток нації.
Фізіократизм виражав інтереси великого капіталістичного фермерства.
Нейтральні ідеї теорії фізіократії такі.
Економічні закони мають природний характер (тобто зрозумілі кожному), і відхилення від них призводить до порушення процесу виробництва.
Джерелом багатства є сфера виробництва матеріальних благ - насамперед землеробство. Тільки землеробство є продуктивним, оскільки при цьому працюють природа і земля.
Промисловість фізіократи вважали безплідною, невиробничою сферою.
Під чистим продуктом вони розуміли різницю між сумою всіх благ і витратами на їх виробництво. Цей надлишок (чистий продукт) - унікальний дар природи. Промислова праця лише змінює його форму, не збільшуючи розміру чистого продукту. Безплідною вважалася і торгова діяльність.
Фізіократи проаналізували речовинні складові капіталу, розрізняючи "щорічні аванси", річні витрати і "первинні аванси", які становлять фонд організації землеробського господарства і витрачаються відразу на багато років уперед. "Первісні аванси" (витрати на землеробське облаштування) відповідають основному капіталу, а "щорічні аванси" (щорічні витрати на сільськогосподарське виробництво) - оборотному капіталу.
Гроші не зараховувалися до жодного з видів авансів. Для фізіократів не було поняття грошового капіталу, вони стверджували, що гроші самі по собі безплідні, і визнавали лише одну функцію грошей - "як засіб обігу". Нагромадження грошей вважали шкідливим, оскільки воно вилучає гроші з обороту і позбавляє їх єдиної корисної функції - слугувати обміну товарів.
Фізіократи дали визначення "первинних авансів" (основний капітал) - витрати на землеробське облаштування - і "щорічних авансів" (оборотний капітал) - щорічні витрати на сільськогосподарське виробництво.
Оподаткування фізіократи зводили до трьох принципів:
O оподаткування є джерелом прибутку;
O наявність співвідношення між податками і прибутками;
O витрати на стягнення податків не повинні обтяжувати.
Основоположник школи фізіократів Франсуа Кене (1694- 1774) був придворним медиком Людовіка XV, а проблемами економіки почав займатися у 60 років. Кене - автор "економічної таблиці", в якій показано, як сукупний річний продукт, що створюється в сільському господарстві, розподіляється між класами: продуктивним (особи, зайняті в сільському господарстві, - фермери і сільські наймані робітники), безплідним (особи, зайняті в промисловості, а також купці) і власниками (особи, що одержують ренту, - землевласники і король). У цьому творі Кене представив основні шляхи реалізації суспільного продукту у вигляді напрямленого графіка з трьома вершинами (класами), об'єднавши всі акти обміну в масовий рух грошей і товарів, але при цьому виключивши процес накопичення (рис. 3.1).
Сам оборот річного продукту, на думку Кене, складається з п'яти актів:
1) клас землевласників купує у класу фермерів засоби існування на один мільярд ліврів. Внаслідок цього до класу фермерів повертається один мільярд ліврів і одна третина річного продукту виходить з обігу;
2) клас землевласників на другий мільярд ліврів отриманої ренти купує у "безплідного" класу промислові вироби;
3) клас "безплідних" на отриманий за свої товари мільярд ліврів купує у класу фермерів продукти харчування.
Рис 3.1. "Економічна таблиця" Ф. Кене
Отже, до класу фермерів повертається другий мільярд ліврів і дві третини продукту виходять з обігу;
4) клас фермерів купує у "безплідного" класу на мільярд ліврів промислові вироби, що йдуть на відновлення інструментів і матеріалів, вартість яких увійшла до вартості виробленого річного продукту;
5) клас "безплідних" на цей мільярд ліврів закуповує сировину в класу фермерів.
Таким чином, обіг річного продукту забезпечує відшкодування використаних фондів сільського господарства і промисловості як передумову поновлення виробництва.
Податки, на думку Кене, повинні стягуватися тільки із землевласників у розмірі 1/3 чистого продукту.
Кене розробив концепцію природного порядку, в основі якої лежать моральні закони держави, тобто інтереси окремої особи не можуть іти врозріз зі спільними інтересами суспільства.
Анн Робер Жак Тюрго (1727-1781) народився у Франції. Згідно із сімейною традицією закінчив теологічний факультет Сорбонни, але захопився економікою. У 1774- 1776 р. займав посаду генерального контролера фінансів. Співробітничав із просвітителями в "Енциклопедії" Д. Дідро.
Головна праця Тюрго - "Роздуми про створення і розподіл багатств" (1770 р.).
Услід за Кене та іншими фізіократами він обстоював принцип свободи економічної діяльності і поділяв їх погляд на землеробство як єдине джерело додаткового продукту. Уперше виділив усередині "землеробського класу" і "класу ремісників" підприємців і найманих працівників. Тюрго уперше сформулював так званий закон спадної родючості грунту, який свідчить: кожне додаткове вкладення капіталу і праці в землю дає менший порівняно з попереднім вкладенням ефект, а після певної межі всякий додатковий ефект стає неможливим.
Взагалі вчення Тюрго збігається зі вченням фізіократів, але при цьому слід зазначити такі ідеї:
O прибуток від капіталу поділяється на витрати для створення продуктів і прибуток на капітал (заробітна плата власника капіталу, підприємницький прибуток і земельна рента);
O обмін взаємовигідний обом товаровласникам, тому відбувається зрівнювання цінностей благ, що обмінюються;
O сплата позичкового відсотка виправдовується втратою прибутку позикодавця при наданні позики;
O поточні ціни на ринку, на думку Тюрго, формуються з урахуванням попиту і пропозиції, будучи критерієм, за яким можна судити про надлишок або нестачу капіталів.
Схожі статті
-
Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення...
-
Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення...
-
Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення...
-
Багатство держави він вбачав у наявності вироблених товарів. На його думку, в продуктах міститься "праця, що виявляється як вартість". Це дало вченому...
-
Багатство держави він вбачав у наявності вироблених товарів. На його думку, в продуктах міститься "праця, що виявляється як вартість". Це дало вченому...
-
Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення...
-
Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення...
-
Багатство держави він вбачав у наявності вироблених товарів. На його думку, в продуктах міститься "праця, що виявляється як вартість". Це дало вченому...
-
Стародавній Єгипет: "Повчання гераклеопольського царя своєму синові" (XII ст. до н. е.); "Повчання Ахтоя своєму синові Піопі" (XX ст. до н. е.); "Речення...
-
2.1. Економічна думка Стародавнього Сходу Виразники економічної думки стародавнього світу - великі мислителі (філософи) й окремі правителі...
-
Джерелами економічної думки Середньовіччя стали: O в арабських країнах: Коран (610-632); вчення Ібн-Хальдуна (1332-1406); O у Західній Європі: ідеї...
-
Причиною появи грошей, зазначає Фома Аквінський, стало волевиявлення людей мати "найправильнішу міру" в "торгівлі й обороті". Виражаючи прихильність до...
-
Причиною появи грошей, зазначає Фома Аквінський, стало волевиявлення людей мати "найправильнішу міру" в "торгівлі й обороті". Виражаючи прихильність до...
-
2.1. Економічна думка Стародавнього Сходу Виразники економічної думки стародавнього світу - великі мислителі (філософи) й окремі правителі...
-
Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 2.4. Меркантилізм
Джерелами економічної думки Середньовіччя стали: O в арабських країнах: Коран (610-632); вчення Ібн-Хальдуна (1332-1406); O у Західній Європі: ідеї...
-
Адам Сміт (1723-1790) народився в Шотландії в сім'ї чиновника. У 1740 р. закінчив університет у м. Глазго і був направлений для підвищення освіти в...
-
3.1. Характерні особливості класичної політичної економії Класична політична економія - один із наукових напрямів світової економічної думки другої...
-
3.1. Характерні особливості класичної політичної економії Класична політична економія - один із наукових напрямів світової економічної думки другої...
-
3.1. Характерні особливості класичної політичної економії Класична політична економія - один із наукових напрямів світової економічної думки другої...
-
Меркантилізм - це перша концепція доринкової економічної теорії, перший вияв політекономії. У Західній Європі меркантилізм зародився на початку XVII ст....
-
Меркантилізм - це перша концепція доринкової економічної теорії, перший вияв політекономії. У Західній Європі меркантилізм зародився на початку XVII ст....
-
Меркантилізм - це перша концепція доринкової економічної теорії, перший вияв політекономії. У Західній Європі меркантилізм зародився на початку XVII ст....
-
Причиною появи грошей, зазначає Фома Аквінський, стало волевиявлення людей мати "найправильнішу міру" в "торгівлі й обороті". Виражаючи прихильність до...
-
Причиною появи грошей, зазначає Фома Аквінський, стало волевиявлення людей мати "найправильнішу міру" в "торгівлі й обороті". Виражаючи прихильність до...
-
2.1. Економічна думка Стародавнього Сходу Виразники економічної думки стародавнього світу - великі мислителі (філософи) й окремі правителі...
-
Курс "Історія економічних учень" - один із перших, який вивчають майбутні економісти, фінансисти, менеджери. Він формує систему знань про основні етапи і...
-
Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 1.2. Завдання і функції курсу
Курс "Історія економічних учень" - один із перших, який вивчають майбутні економісти, фінансисти, менеджери. Він формує систему знань про основні етапи і...
-
Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 1.1. Предмет курсу
Курс "Історія економічних учень" - один із перших, який вивчають майбутні економісти, фінансисти, менеджери. Він формує систему знань про основні етапи і...
-
Відповідаючи на це і подібні запитання, важливо уникнути двох крайнощів. З одного боку, не можна визнати справедливим проведення прямого і...
-
Ксенофонт розглядав гроші як засіб обігу товарів і засіб нагромадження багатства. Справжніми грошима при цьому вважав тільки срібло, яке, на його думку,...
Історія економічних учень у запитаннях і відповідях - Мазурок П. П. - 3.3. Економічна теорія фізіократів у Франції