Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Правове становище селян України після реформи 1861 року
Головні засади селянської реформи були викладені у царському маніфесті від 19 лютого 1861 року та в "Загальному положенні про селян, звільнених від кріпосної залежності". За цими документами селяни ставали особисто вільними, проте право власності на землю лишалося за поміщиками. В користуванні селян залишалася садиба і польовий наділ, за які вони мусили відбувати панщину або платити оброк. Таке становище вважалося тимчасовим. Між поміщиками і селянами укладалася угода про викуп землі. До переходу на викуп відносини між ними регламентувалися уставними грамотами. На складання і введення в дію уставних грамот відводилося два роки. Для розв'язання різних спірних питань створювалися "губернські в селянських справах присутствія" та інститут мирових посередників, які формувалися з дворянства.
На кріпосних селян поширювалися економічні права, котрі визнавалися за вільними особами, - вони могли купувати нерухомість, займатися торгівлею і промислами, заводити підприємства тощо. Крім цього, селяни отримали право сходитись на зборах і утворювати на три роки органи селянського самоврядування.
За селянами закріплювалися також права у сфері судочинства - вони могли подавати позови і відповідати в суді, виступати як представники сторін.
Кріпосницький характер реформи проявився в Положенні про умови виходу селянина за викуп. Було встановлено, що присадибну ділянку селянин мав право викупити в будь-який час; польові ж наділи за згодою поміщика могли перейти у масність селян навіть проти бажання громади. Якщо поміщик бажав продати польовий наділ селянинові, останній не мав права відмовитись від його купівлі.
Порядок і правила викупної операції означали фактично викуп не землі, а особи селянина. За основу визначення розміру викупу бралися не продажна ціна землі, а розмір грошових повинностей, які сплачувалися селянами.
Вийти з громади селянин міг, лише викупивши наділ повністю. Тільки після цього він міг скористатися більшою частиною особистих прав, які надавалися реформою.
Умови виходу з кріпосної залежності дворових людей були регламентовані Положенням про устрій цієї верстви суспільства. Як правило, дворові селяни польовими і присадибними ділянками не наділялися. За надану їм особисту волю вони були зобов'язані протягом двох років сумлінно працювати на своїх панів або сплачувати оброк. Поміщик міг позбутися дворових селян достроково і навіть всупереч їхньому бажанню. По закінченні дворічного терміну дворові селяни відпускалися на волю без права одержання земельного наділу і взагалі без будь-якої винагороди.
Фабричні селяни, що відбували панщину на поміщицьких підприємствах з моменту укладання уставної грамоти, але не пізніше ніж через два роки після реформи, переводилися на оброк. Дореформені наділи і присадибні ділянки вони могли викупити на тих же умовах, що й інші груші селян. Якщо ж фабричні селяни не мали наділів, вони звільнялися віл кріпосної залежності на умовах дворових людей.
Основні положення реформи розповсюджувалися також на удільних та державних селян. За Положенням від 26 червня 1863 року усі удільні селяни протягом двох років переводилися до розряду селян-власників.
Закони, що стосувалися державних селян, були видані 18 січня та 24 листопада 1866 року. За першим з них селяни вилучалися з-під юрисдикції Міністерства державного майна і підпорядковувалися в адміністративному відношенні загальним губернським, повітовим і місцевим селянським установам, створеним згідно з реформою 1861 року. За другим законом, який визначав порядок поземельного устрою державних селян, за ними закріплялися, головним чином, ті землі, які раніше знаходилися в їхньому користуванні, але не більше 8 десятин на ревізьку душу в малоземельних і 15 десятин - у багатоземельних районах.
У Правобережній Україні вводився обов'язковий викуп державними селянами земельних наділів. Селяни Лівобережжя та Півдня України були переведені на обов'язковий викуп лише законом 1886 року. Після викупу вони ставали селянами-власниками.
Реформа 1861 року дала поштовх соціальній диференціації селянства, створенню сільської буржуазії. Цей процес посилився після проведення столипінської аграрної реформи. її юридичною основою став указ від 9 листопада 1906 року (підтверджений законом 14 червня 1910 року) "Про доповнення деяких постанов діючого закону відносно селянського землеволодіння та землекористування". Змістом реформи було прискорення руйнації сільської громади, зміцнення приватної власності на землю, ліквідація обмежень у відчуженні надільних земель.
У результаті аграрної реформи у Правобережній Україні, на її Півдні та на Полтавщині майже вся земля, якою користувалося селянство, перейшла в його приватну власність.
Складовою аграрної реформи була політика переселення селян. За період з 1906 по 1912 рік тільки в Сибір з України виїхало майже 1 млн. селян.
Столипінська аграрна реформа сприяла розвитку капіталістичних відносин у сільському господарстві. В результаті її проведення більшу частину селянства України стали складати заможні селяни (фермери), які застосовували в своїх господарствах найману працю.
Козацтво
В XIX ст. завершилось розшарування українського козацтва. В1835 році за бунчуковими та військовими товаришами були визнані дворянські права.
Головна маса козацтва не дістала дворянських прав і створила окремий стан, який зайняв місце між дворянством і селянством. Козаки зберегли ряд привілеїв, які були закріплені в Зводі законів Російської імперії. Головним завоюванням козаків було те, що вони залишалися особисто вільними.
Майнове зубожіння змусило частину козаків найматися на роботу до поміщиків, виконувати на них різні повинності, відбувати панщину, але оскільки вони не були кріпаками, то могли в будь-яку мить покинути пана. Протягом першої половини XIX ст. поміщики добивалися від уряду прийняття акта, який би зрівняв рядове козацтво з кріпаками. Але козакам вдалося відстояти свої права та привілеї.
У такому вигляді козацтво як окремий стан проіснувало до 1917 року.
Схожі статті
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Селянство (сільські обивателі)
Найбільші зміни в розглядуваний період відбулися у правовому становищі селянства. До реформи 1861 року правове становище селян України характеризується...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Пануючі верстви населення
Пануючі верстви населення Найвищу верству населення в Литовсько-Руській державі складали нащадки українських удільних князів, що зберегли великі земельні...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Державні селяни
Найбільші зміни в розглядуваний період відбулися у правовому становищі селянства. До реформи 1861 року правове становище селян України характеризується...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Кріпосні селяни
Найбільші зміни в розглядуваний період відбулися у правовому становищі селянства. До реформи 1861 року правове становище селян України характеризується...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 4.2. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД
Пануючі верстви населення Найвищу верству населення в Литовсько-Руській державі складали нащадки українських удільних князів, що зберегли великі земельні...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Селяни
Після визволення всі землі, що належали польській шляхті, перейшли в державну власність. Тут знаходилися "вільні військові" або ратушні села, мешканці...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Міщанство
Духовенство складало окрему суспільну верству. Під польською владою православна Церква втратила своє привілейоване становище. Польська влада контролювала...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Селянство
Духовенство складало окрему суспільну верству. Під польською владою православна Церква втратила своє привілейоване становище. Польська влада контролювала...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Напіввільні
Як і в Київській Русі, все населення Галицько-Волинської землі поділялося на вільних, напіввільних і залежних. Вільні До них належала пануюча соціальна...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Дворянство
Після знищення залишків автономії України у складі Російської імперії суспільний лад приводиться у відповідність до суспільного ладу Росії. Офіційно все...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 8.2. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД
Після знищення залишків автономії України у складі Російської імперії суспільний лад приводиться у відповідність до суспільного ладу Росії. Офіційно все...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Вільні
Як і в Київській Русі, все населення Галицько-Волинської землі поділялося на вільних, напіввільних і залежних. Вільні До них належала пануюча соціальна...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Залежні
Як і в Київській Русі, все населення Галицько-Волинської землі поділялося на вільних, напіввільних і залежних. Вільні До них належала пануюча соціальна...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 3.3. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД
Як і в Київській Русі, все населення Галицько-Волинської землі поділялося на вільних, напіввільних і залежних. Вільні До них належала пануюча соціальна...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 8.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД
8.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД На початок XIX ст. українські землі у своїй більшості на Лівобережжі, Правобережжі і на Півдні знаходилися в складі...
-
8.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД На початок XIX ст. українські землі у своїй більшості на Лівобережжі, Правобережжі і на Півдні знаходилися в складі...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Залежні верстви
В цьому середовищі певне місце займали рядові козаки. До козацького реєстру, наприклад, входили "робітні люди", які обслуговували Військо Запорізьке. До...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Шлюбні та сімейні відносини
В Статутах досить детальній регламентації підлягає інститут приватної власності. Громадське землеволодіння на час дії III Статуту було майже ліквідоване....
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Віче
Боярська рада як постійний державний інститут діяла в Галицько-Волинському князівстві вже в першій половині XIV ст. До її складу входили заможні...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Боярська рада
Боярська рада як постійний державний інститут діяла в Галицько-Волинському князівстві вже в першій половині XIV ст. До її складу входили заможні...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Перемога в урочищі Синя Вода
4.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД З розколу Галицько-Волинської землі скористалася Польща, яка в першій половині XIV ст. розпочала наступ на...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Панівна верства
Ті зміни, які намітилися в суспільному ладі в роки Визвольної війни, знайшли своє завершення у другій пол. XVII - середині XVIII ст. Панівна верства...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 7.2. СУСПІЛЬНИЙ ЛАД
Ті зміни, які намітилися в суспільному ладі в роки Визвольної війни, знайшли своє завершення у другій пол. XVII - середині XVIII ст. Панівна верства...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Зовнішня політика
Чисельність козацького війська постійно змінювалася протягом XVI - першої пол. XVII ст. Наприкінці XVI ст., коли козаки вперше організовано виступили, їх...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Військо та оборона
Чисельність козацького війська постійно змінювалася протягом XVI - першої пол. XVII ст. Наприкінці XVI ст., коли козаки вперше організовано виступили, їх...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Формування Литовсько-Руської держави
4.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД З розколу Галицько-Волинської землі скористалася Польща, яка в першій половині XIV ст. розпочала наступ на...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 5.8. ОСНОВНІ РИСИ ПРАВА
Якщо польському уряду і вдалося після Люблінської унії поширити на українські землі адміністративно-територіальну систему та діяльність державних органів...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - 4.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД
4.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД З розколу Галицько-Волинської землі скористалася Польща, яка в першій половині XIV ст. розпочала наступ на...
-
4.1. ЗАГАЛЬНИЙ ІСТОРИЧНИЙ ОГЛЯД З розколу Галицько-Волинської землі скористалася Польща, яка в першій половині XIV ст. розпочала наступ на...
-
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Суд та процес
Боярська рада як постійний державний інститут діяла в Галицько-Волинському князівстві вже в першій половині XIV ст. До її складу входили заможні...
Історія держави і права України - Музиченко П. П. - Правове становище селян України після реформи 1861 року