Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - ПІСЛЯМОВА

Світове господарство - це синтез динаміки розвитку і структури взаємозв'язків, оприявлених як у вертикальній, так і в горизонтальній площинах. Механізмом цього структурування є глобалізація всіх складових соціально-економічної трансформації суспільства, У горизонтальному вимірі відбувається цивілізаційний поділ світу, у вертикальному - утворюється інформаційно-ієрархічна піраміда нової системи власності, вершина якої зайнята країнами першого світу.

Сьогодні можна говорити про дві основні тенденції розвитку сучасної економіки. Перша пов'язана з прогресом, який забезпечують глобальна інформатизація і застосування " електронної практики" постіндустріальної економіки. Ця тенденція відповідає конструктивному духу розширення відтворення мисленнєвих стратегій епохи Модерну з домінуванням знання. Друга та, що грунтується на мережевій інформатизації, суттєво відрізняється від першої і пов'язана з розвитком нової глобальної фінансової економіки її прогрес неминуче веде до трансформації моделі розширеного виробництва класичного (новочасового) періоду і до іншої економічної ситуації, що логічно випливає з такого розвитку. Логіка епохи Модерну була пов'язана з перетворенням грошей у діяльний капітал. Кардинальні зміни постіндустріальної економіки трансформують цей капітал у зону фінансово-інформаційних потоків, у якій цілі соціального розвитку підкорені інтересам фінансової олігархії.

Ці обставини зумовлюють системну трансформацію суспільства та ускладнення механізмів функціонування вітчизняної економіки, що породжує нову якість економічного зростання на основі нових форм власності та потребує концептуального усвідомлення інноваційної моделі розвитку, здатної забезпечити прогресивні структурні зрушення, поліпшення якості життя та досягнення високої конкурентоспроможності України в постіндустріальному світі.

Фактором сучасного економічного буття є всеосяжна інтелектуалізація економіки, в якій інформація та знання перетворюються на рушійну силу інноваційного розвитку суспільства. У зв'язку з цим творча розумова активність набуває статусу пріоритетної стратегічної діяльності, а проблеми стимулювання, захисту та комерціалізації інтелектуальної власності стають першочерговими як для окремих держав, так і для світової спільноти в цілому.

Вирішення поставлених суспільним розвитком проблем вимагає дослідження інтелектуального капіталу та інтелектуальної власності. Якщо поняття "інтелектуальний капітал" стало відображенням принципово нового підходу до аналізу ринкових відносин, конкурентних переваг та лідерства підприємств, що грунтуються на ефективному використанні унікальних за природою нематеріальних чинників, здатних привести в дію механізм інноваційного розвитку, то відносини інтелектуальної власності оголошуються істинним буттям особистості. Специфіка інтелектуальної власності пов'язується з невідчужуваністю розуму, здібностей, моральних і релігійних переконань окремих індивідів. Водночас ступінь розвитку особистості, її свобода, моральний і духовний рівні визначають повноту розвитку й зрілість відносин власності та якісний рівень життя суспільства.

Дослідження креативів інтелектуальної власності вимагає відповідних підходів, одним з яких є застосування метафізики, яка налаштовує на впевненість у можливості проникнення в потаємні глибини природної та соціальної реальності. Одночасно вона утворює світ нових смислів, які стають новою духовною реальністю.

Метафізичний підхід у дослідженні економічного буття і власності виявляється в наявності певних меж філософського знання, котре найближче підходить до істини. Різні форми дійсності породжують і різні форми істинності, її критеріїв, які суттєво розрізняються залежно від предметів різних наук. Так, емпіричні критерії істини не спрацьовують у природничих науках і, навпаки, використання стандартів, наприклад стандартів істинності, значно коригується (якщо тільки взагалі не відміняється) змістом реально досліджуваних об'єктів, у тому числі людини і соціуму. Зрозуміло, чому особливого значення метафізичний аналіз набуває в дослідженні феноменів економічного буття, зокрема інтелектуальної власності. Ця обставина викликана тим, що метафізика як пограничний вид філософського знання пов'язана з найбільш абстрактною і глибокою формою рефлексії, і тому як жоден інший вид знання дотична до інтелекту, мислення, міркування. Як фундаментальна основа філософії метафізика виокремлює систему буттєвих відносин між світом і людиною. Як особлива, така, що мислить, структурна одиниця буття і реального світу, людина з необхідністю вступає зі світом у взаємодію. Це обов'язково приводить її до постановки питань не лише про сутність світу, а й про складові соціального буття, до яких також належить економіка, а вже як похідні від неї - капітал, власність, ціна тощо.

Людина, яка живе у світі, є істотою одухотвореною. їй властиво в деяких випадках орієнтуватися на певні світоглядні установки. Метафізика, знову-таки в пограничній формі, досліджує цінності людського існування, обгрунтовує і доводить їх необхідність. Безперечно, до таких цінностей належить власність, і тим більше інтелектуальна. Метафізика спрямована на виявлення всезагальних ціннісних основ буття людини, її практичної та інтелектуальної (духовної) діяльності. В цьому випадку аксіологію як розділ метафізики цікавить не економічне буття і не закони його пізнання, а насамперед людське відношення до економічного буття і та система ціннісних уявлень, які формуються і розвиваються в контексті інтелектуальної власності.

Схожі статті




Інтелектуальна власність - Базилевич В. Д. - ПІСЛЯМОВА

Предыдущая |