Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - РИНОК МЕДІА БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ
Ринок друкованих ЗМІ
Реєстрація періодичних друкованих видань в Україні розпочалась у вересні 1990 р. До того часу в Україні існувало 1794 газети (з них 19 республіканських) та 379 журналів.
З набуттям Україною незалежності в інформаційному просторі держави сталися докорінні зміни. Так, тільки з вересня до грудня 1990 р. було зареєстровано 1775 газет (із них 593 нових), 142 журнали (з них 63 нових). Динаміку зростання реєстрації друкованих періодичних видань можна простежити на діаграмі (рис. 4.1). У 1993-1994 рр. спостерігалося зростання реєстрації економічних, загальнополітичних, літературно-художніх періодичних видань, засновниками яких були органи державної виконавчої влади, громадські організації, творчі спілки. Проте з часом домінуючі позиції серед засновників посіли суб'єкти підприємницької діяльності.
Рис. 4.1. Статистика реєстрації друкованих ЗМІ в Україні у 1993-2005 рр.
На сьогоднішній день понад 3000 суб'єктів підприємницької діяльності виступають засновниками друкованих ЗМІ із загальнодержавною сферою розповсюдження, 2854 - з місцевою. Громадяни України та інших держав без будь-яких обмежень використовують права на заснування друкованих засобів масової інформації, закріплені Конституцією України, Законом України "Про друковані засоби масової інформації (пресу) в Україні".
Так, 912 громадян України та інших країн заснували періодичні видання із загальнодержавною та зарубіжною сферою розповсюдження, 1577 - із місцевою.
Щодо тематичної спрямованості друкованих ЗМІ в Україні, то з 1997 р. помітне бурхливе зростання кількості інформаційних, рекламних, розважальних видань, що змусило поступитися лідерів - загальнополітичні друковані ЗМІ. Як негативну тенденцію слід розцінювати мізерну кількість видань історичної тематики (10 із 6700 зареєстрованих на загальнодержавну сферу розповсюдження), освітянських, з питань мистецтва (12 культурно-освітніх, 70 - з питань мистецтва із 9,3 тис. зареєстрованих на місцеву сферу розповсюдження).
В Україні всього зареєстровано та перереєстровано 21 810 періодичних видань, з них 12 386 - місцевої сфери розповсюдження (рис. 4.2).
Рис. 4.2. Зареєстровані та перереєстровані видання на початок 2006 р.
З 10 500 друкованих ЗМІ, зареєстрованих на загальнодержавну сферу розповсюдження: 2474 газети, 3050 журналів, 3928 бюлетенів, 269 альманахів, 577 збірників, 151 календар, 51 дайджест (рис. 4.3).
Рис. 4.3. Структура друкованих ЗМІ, зареєстрованих на загальнодержавну сферу в 2006 р.
Структуру розподілу засновників друкованих ЗМІ з місцевою сферою розповсюдження показано на діаграмі (рис. 4.4). Перше місце серед засновників періодичних видань із загальнодержавною сферою розповсюдження посідають суб'єкти підприємницької діяльності. Так, 4454 юридичні особи виступають засновниками друкованих ЗМІ. Фізичних осіб серед засновників - 1561; громадських організацій - 664; наукових установ - 531; органів виконавчої влади - 251; благодійних організацій - 151; трудових колективів - 131; політичних партій - 81; органів місцевого самоврядування (у т. ч. спільно з місцевою державною адміністрацією) - 54; релігійних організацій - 93; творчих спілок - 51.
Рис. 4.4. Засновники друкованих ЗМІ з місцевою формою розповсюдження
У 2006 р.
Щодо мови періодичних видань слід зазначити, що 1995 р. їх виходило друком українською мовою - 4202, російською - 2665, англійською - 27, угорською - 10, румунською - 6, польською - 5, римсько-татарською - 4, німецькою - 3, в'єтнамською - З, китайською - 2.
Серед видань зі змішаним текстом разом з іншими мовами українською виходило 3303, російською - 3425, англійською - 52, кримськотатарською - 11, болгарською - 4, румунською - 4, польською - 3.
На діаграмі (рис.4.5) показано динаміку випуску книг і брошур за назвами й тиражами. У 1999 р. В Україні видано 6282 найменування книг загальним тиражем близько 22 млн. примірників.
Рис. 4.5. Динаміка випуску книг і брошур
З 1985 р. до 1999 р. кількість найменувань виданих книг упала більш ніж на 2000 одиниць, а їхній тираж - усемеро. Кількість виданих книг у розрахунку на одного мешканця України зменшилася за вказаний період у вісім разів (з 3,2 до 0,4 книги). Для порівняння: в Росії цей показник становить 3,2 книги, в Польщі - 9,5, у Німеччині - 12. Мережа бібліотек та бібліотечні фонди в Україні скорочуються. Протягом 1985-1999 рр. бібліотечний фонд зменшився на 72,2 млн. примірників, або на 17%; кількість бібліотек - більш ніж на 5000 одиниць, або на 20%, зокрема в сільській місцевості - на 324 533.
На сьогодні більш ніж половина українських друкованих ЗМІ підконтрольна недержавним компаніям і фізичним особам. Як свідчать дослідження, це в основному місцеві бізнес-групи і групи впливу. Невеликий вплив мають західні засновники. Порівняно з телебаченням у друкованих ЗМІ вплив Росії на інформаційний простір України обмежений, що пояснюється незадовільними умовами для медіа-бізнесу в Україні. 1 тому періодичні видання, раніше засновані або придбані російським капіталом, згодом здебільшого були перепродані місцевим українським компаніям. Російські медіа-компанії надають перевагу постачанню на ринок України друкованих видань свого виробництва.
На відміну від телебачення, у друкованих ЗМІ спостерігається досить жорстка конкуренція. Значну кількість ЗМІ має місцева влада. До партійних ЗМІ належать газети "Вечерние вести", "Правда України" (партія "Батьківщина"); "Товариш", "Сільські вісті" (КПУ і СПУ). КПУ та СПУ мають найбільшу мережу регіональних друкованих видань. Підконтрольні великим приватним українським бізнес-групам ("олігархам") - "Комсомольская правда в Украине", "Московский комсомолец в Украине", "Аргументы и факты в Украине", "Теленеделя", "Столичные новости", "Київський телеграф", "Сегодня", "Киевские ведомости", "День". Ці газети є комунікаційними каналами для партій СДПУ (о), "Трудова Україна". Іноземне інвестування, зокрема російське, має газета "Дзеркало тижня", що можна розцінювати як спробу демонстрації об'єктивної позиції, але в коментарях газети відчувається проросійська орієнтація [47; 63; 71; 104; 136].
Схожі статті
-
Основні практичні наслідки одновимірного підходу до розуміння і проведення політики у контексті евроінтеграційної перспективи (первинним у цьому...
-
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І КОМУНІКАЦІЇ Визначальним для просування України на векторах сучасного інформаційного простору...
-
ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБІВ МАСОВОЇ ІНФОРМАЦІЇ І КОМУНІКАЦІЇ Визначальним для просування України на векторах сучасного інформаційного простору...
-
Україна входить до Центральноєвропейської ініціативи з 1996 р. й розглядає свою участь у цій організації як один із напрямів реалізації...
-
Як відомо, певна опозиційність засобів масової інформації чинній владі є явищем цілковито нормальним, притаманним усім демократичним країнам. Але щоб...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - ЗАГАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ
Роль і місце ЗМІ у забезпеченні національної інформаційної політики визначаються насамперед їхнім впливом на суспільно-політичну ситуацію та її...
-
Україна входить до Центральноєвропейської ініціативи з 1996 р. й розглядає свою участь у цій організації як один із напрямів реалізації...
-
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ІНФОРМАЦІЙНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНИ Зовнішні демократизаційні чинники за умов глобалізації здатні впливати на інформаційну...
-
У багатьох сферах співпраці між Україною і ЄС є проблеми, на яких раніше було прийнято акцентувати особливу увагу засобів масової інформації. Однак саме...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - Інформаційна підтримка європейської інтеграції
Водночас нинішній українській владі, що діє в рамках конституційної реформи, необхідно здійснити реальні заходи щодо інформування населення про справжній...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - ЄС та інформаційна політика України
Поступ України у відносинах з ЄС простежується у Стратегії співробітництва з ЄС - проект "Життя і працевлаштування в інформаційному суспільстві"...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - Модернізація інформаційної політики України
Європейський (регіональний) чинник впливу для України є пріоритетним у рамках дослідження євро інтеграційної політики України у сфері ЗМІ, а також...
-
Європейський (регіональний) чинник впливу для України є пріоритетним у рамках дослідження євро інтеграційної політики України у сфері ЗМІ, а також...
-
ЗОВНІШНЬОПОЛІТИЧНІ ЧИННИКИ ВПЛИВУ НА ІНФОРМАЦІЙНУ ПОЛІТИКУ УКРАЇНИ Зовнішні демократизаційні чинники за умов глобалізації здатні впливати на інформаційну...
-
Одразу після того, як розпочалися дискусії щодо впровадження в Україні суспільного мовлення, безліч фахівців почали пропонувати свої концепції його...
-
Суспільно-політичні зміни в державі, перемога українського народу у виборюванні свободи й обрання нової української влади ставлять перед усіма нами...
-
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ З погляду інтересів формування громадянського суспільства, українські мас-медіа...
-
ІНФОРМАЦІЙНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ФОРМУВАННЯ ГРОМАДЯНСЬКОГО СУСПІЛЬСТВА В УКРАЇНІ З погляду інтересів формування громадянського суспільства, українські мас-медіа...
-
Отже, розглянемо очевидну проблемність у питанні оптимізації та прискорення інтеграції України в європейський інформаційний простір у таких ключових...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - Журналісти про цензуру в Україні
Обговорювати цю проблему, на нашу думку, доцільно, попри те, що протягом останніх двох років поняття "цензура" фактично перестало бути предметом...
-
Обговорювати цю проблему, на нашу думку, доцільно, попри те, що протягом останніх двох років поняття "цензура" фактично перестало бути предметом...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - Інституціональні рамки співробітництва
Було б доцільним включення в інформаційну стратегію Української держави й стратегію співробітництва влади зі ЗМІ положень про значимість і вигоди для...
-
Рада Європи - перша організація, членство в якій стало для України "своєрідним каталізатором прискорення процесу сприйняття європейського мислення" на...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - "Копенгагенський вимір"
Лише після бурхливих подій, пов'язаних із виборчими кампаніями 2004 і 2006 рр., зміни в українському політичному дискурсі й, відповідно, їх подання в...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - Нова інформаційна перспектива
Лише після бурхливих подій, пов'язаних із виборчими кампаніями 2004 і 2006 рр., зміни в українському політичному дискурсі й, відповідно, їх подання в...
-
Україна у своїй діяльності виходить із концепції актуальності міжнародної співпраці в інформаційній сфері для світового розвитку, а стратегію на майбутнє...
-
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - Передумови та можливі моделі суспільного мовлення
Особливої уваги потребує процес створення в Україні передумов для впровадження системи Суспільного (громадського) телебачення і радіомовлення, як це...
-
Концептуальні засади національної інформаційної політики Системна цілеспрямована інформаційна політика покликана забезпечити реалізацію насамперед таких...
-
Особливої уваги потребує процес створення в Україні передумов для впровадження системи Суспільного (громадського) телебачення і радіомовлення, як це...
-
Ключовим напрямом співробітництва України з європейськими організаціями після останніх президентських і парламентських виборів безумовно має стати...
Інформаційна політика України - Губерський Л. В. - РИНОК МЕДІА БІЗНЕСУ В УКРАЇНІ