Гроші і кредит - Колодізєв О. М. - Додаток В. Грошовий ринок та його структурні елементи

Вид ринку

Характеристика

Ринок грошей

Частина фінансового ринку, де здійснюються короткострокові (до одного року) кредитні операції. Класичними операціями є операції з міжбанківського кредитування, обліку комерційних векселів, на вторинному ринку з короткостроковими державними зобов'язаннями, короткострокові вклади фінансово-кредитних інституцій у комерційних банках

Ринок капіталів

Частина фінансового ринку, де здійснюються середньо - і довгострокові кредитні операції. Об'єктом цих операцій є як гроші, так і цінні папери.

Ринок капіталів - найважливіше джерело довгострокових інвестиційних ресурсів, який сприяє рентабельному використанню або алокації фінансових коштів. Це означає, що очікувана прибутковість капіталовкладень має, з урахуванням відповідного ризику, як мінімум відповідати відсотку на ринку капіталів

Обліковий ринок

Частина грошового ринку, де короткострокові грошові ресурси перерозподіляються між кредитними інститутами шляхом купівлі-продажу векселів і цінних паперів з термінами погашення, як правило, до одного року. Його основа - облікові і переоблікові операції банків, тобто купівля-продаж основних першокласних комерційних векселів для мобілізації коштів, отримання прибутку, інвестування, регулювання ліквідності тощо

Міжбанківський ринок

Частина фінансового ринку, де тимчасово вільні грошові ресурси кредитних установ залучаються і розміщуються банками між собою переважно у формі міжбанківських депозитів на короткі терміни

Валютний ринок

Ринок, що охоплює операції купівлі-продажу валют і платіжних документів, що обслуговують широке коло зовнішньоекономічних операцій, страхування валютних ризиків, диверсифікацію валютних резервів, переміщення валютної ліквідності

Ринок цінних паперів

Ринок, що охоплює частину кредитного ринку і повністю ринок інструментів власності. Іншими словами, цей ринок інтегрує операції щодо випуску та обігу боргових інструментів, інструментів власності, а також їх похідних

Етап

Характеристика

1

2

І етап - 1991-1994 pp.

Формування валютної системи України розпочалося одночасно з формуванням національної грошової системи, складовою якої вона є. Вже Законом України "Про банки і банківську діяльність", ухваленим у 1991 p., були сформовані деякі правові норми щодо організації валютного регулювання і контролю в Україні: встановлено ліцензування НБУ комерційних банків на здійснення операцій в іноземній валюті (ст. 50); дозволено НБУ купувати і продавати іноземну валюту, представляти інтереси України у відносинах з центральними банками інших країн та у міжнародних валютно - фінансових органах; зобов'язано НБУ організувати накопичення та зберігання золотовалютних резервів (ст. 8).

Майже до кінця 1992 р. Україна перебувала в рублевій зоні, тому змушена була керуватися переважно валютним законодавством СРСР і традиціями, які перейшли з радянської практики. До практичної розбудови власної валютної системи Україна приступила з виходом із рублевої зони, проголошеним Указом Президента України "Про реформу грошової системи України" від 16 листопада 1992 р. Цим указом було визначено статус рубля

Як іноземної валюти й упорядковано використання іноземної валюти на території України. Єдиним законним платіжним засобом визнавався український карбованець, а російський рубль, що перебував на рахунках в українських банках, підлягав обміну на карбованці за співвідношенням 1:1. Розпочалося офіційне котирування українського карбованця до російського рубля. 19 лютого 1993 р. Кабінет Міністрів прийняв Декрет "Про систему валютного регулювання і валютного контролю", яким було проголошено курс на лібералізацію валютного ринку, запровадження дієвого механізму валютного регулювання і контролю. Зокрема остаточно визначено статус українського карбованця як єдиного законного платіжного засобу, встановлено порядок визначення валютного курсу карбованця за результатами торгів на міжбанківському валютному ринку, сформовані загальні принципи валютного регулювання і контролю та покладено його організацію на НБУ, передбачено відповідальність резидентів за порушення норм валютного законодавства тощо.

Проте ці позитивні процеси у валютній сфері відбувалися на фоні гіпервисокої інфляції і нерідко суперечили завданням стримування інфляції. Особливо виразно інфляційні наслідки девальвації карбованця виявлялися у товарах так званого критичного імпорту - нафті і нафтопродуктах, газі, медикаментах, мінеральних добривах тощо, оскільки ціни на них зростали пропорційно падінню курсу гривні.

Кабінет Міністрів України 9 серпня 1993 р. видав розпорядження про директивну фіксацію курсу карбованця до долара США, німецької марки та російського рубля. Одночасно вводилися обмеження ринкового механізму використання іноземної валюти і адміністративний її розподіл через так званий 1 Тендерний комітет, який діяв при Кабінеті Міністрів. За новим порядком експортери зобов'язані 1 були 40 % валютної виручки продавати урядові через Тендерний комітет за фіксованим курсом 12 610 крб за 1 дол. СІЛА, який був явно заниженим; 10 - НБУ за курсом, що був майже удвічі вищим від фіксованого; 50 - зберігати в себе чи продавати НБУ за ринковим курсом, який був ще вищим і встановлювався на УМВБ.

Національний банк України посилив обмеження доступу комерційних банків до торгів на УМВБ. 1 Результатом посилення адміністративних обмежень стало скорочення надходжень конвертованої І іноземної валюти на ринок, посилення її відпливу за кордон, поява множинності валютних курсів

Тінізація валютних відносин, прискорення розриву між фіксованим і ринковим валютними курсами, зниження ефективності використання валютних резервів держави. Указом Президента України від

Листопада 1993 р. було призупинено валютні торги на УМВБ та інших біржах, а прийнятим у тому самому місяці законом установлення валютних курсів було покладено на НБУ за погодженням з КМУ, яке стало здійснюватися переважно вольовими методами

II етап - 1994-1996 pp.

Головною ознакою другого етапу було повернення до ринкових методів організації валютних відносин: прискорення лібералізації валютного ринку, відновлення роботи УМВБ і визначення офіційного валютного курсу карбованця на підставі результатів торгів на УМВБ, ліквідація множинності валютних курсів, істотне розширення переліку потреб резидентів у валюті, які дозволялося задовольняти через купівлю-продаж на біржі та міжбанківському валютному ринку. У травні 1995 р. зменшено до 40 % частку валютної виручки експортерів, яка підлягала обов'язковому продажу. Був також розформований Тендерний комітет. Усе це сприяло консолідації валютного ринку, зростанню пропозиції та попиту на інвалюту, посиленню їх ролі у формуванні єдиного валютного курсу, підвищенні його реальності. Валютний ринок був помітно децентралізований. Зросла довіра до національних грошей, чому сприяла офіційна заборона у 1995 р. обігу іноземної валюти на внутрішньому ринку України

III етап - 1996 р. - досі триває

Із вересня 1996 р. почався випуск в обіг постійної національної валюти - гривні, а ринкові засади набули подальшого розвитку. Основні заходи і результати:

- остаточний перехід до режиму плаваючого валютного курсу гривні: спочатку плавання обмежувалося валютним коридором, а з 2000 р. введено вільне плавання;

- введення вільного розпорядження резидентами всією сумою валютних надходжень;

- певна децентралізація валютного ринку, припинення операцій на УМВБ та інших валютних біржах;

- подальша лібералізація доступу до валютного ринку юридичних і фізичних осіб-резидентів до рівня, адекватного вільній конвертованості національної валюти за поточними операціями;

- приєднання України (у травні 1997 р.) до статті VIII Статуту МВФ, що означало офіційне визнання вільної конвертованості гривні за поточними операціями

Критерії

Паризька валютна система з 1867 р.

Генуезька валютна система з 1922 р.

Бреттон-Вудська валютна система з 1944 р.

Ямайська валютна система в 1976-1978 pp.

Європейська валютна система з 1979 р. (регіональна)

1. База

Золотомонетний стандарт

Золотодевізний стандарт

Золотодевізний стандарт

Стандарт СПЗ

Стандарт ЕКЮ

(в 1979-1988 рр.);

Євро (з 1999 р.)

2. Використання золота як світових грошей

Золоті паритети.

Золото як резервно-платіжний засіб. Конвертованість валют у золото

Офіційна демонетизація золота

Конвертованість долара США у золото за офіційною ціною

Об'єднання 20 офіційних і золотодоларових резервів. Використання золота для часткового забезпечення емісії ЕКЮ, 1 переоцінки золотих резервів за ринковою цшою

3. Режим

Валютного

Курсу

Вільно коливальні курси у межах золотих точок

Вільно коливальні курси без золотих точок (з 30-х років)

Фіксовані паритети та курси (± 0,75; ±1 %)

Вільний вибір режиму валютного курсу

Спільно плаваючий валютний курс у межах + 2,25, ±15 % з серпня 1993 р. ("європейська валютна змія"), з 1999 р. для країн, що не приєдналися до зони євро

4. Інституційна структура

Конференція

Конференція, нарада

МВФ

МВФ, наради

Європейський фонд валютного співробітництва (1979- L993 pp.), Європейський валютний інститут (1994-1998 pp.), Європейський центральний банк з 1 липня І998 р.)

Теорія

Представники

Положення

1

2

3

Абстрактна теорія

Металістична

Н. Орем, В. Стеффорд, Т. Манн

А. де Монкретьєн

Серра

Дж. Монтанарі Ф. Г. Карл Г. Кніс

Легсіс

Гроші та дорогоцінні метали ототожнювались. Дорогоцінні метали вважалися головним багатством нації. Можливість обігу паперових грошей не заперечувалась, але вважалося за необхідне здійснювати обов'язковий обмін їх на дорогоцінні метали

Номіналістична

Н. Барбон Дж. Беллерс Дж. Берклі Дж. Стюарт Г. Кнапп

Гроші не мають товарної природи, а становлять умовний знак, вартість якого

Визначається найменуванням і встановлюється державою.

Гроші створюються державою і вартість грошей визначається їх номіналом

Монетаристська теорія

Кількісна

Арістотель Ксенофонт Платон Ж. Боден Ш. Монтеск'е Д. Юм Дж. Мілль

Рівень товарних цін і вартість грошей пов'язані з кількістю платіжних засобів в обігу.

Вплив грошей на економічні процеси пояснюється виключно кількісними чинниками, насамперед зміною маси грошей в обігу. Постулати теорії:

1) постулат причинності - маса грошей в обігу спричинює зміну товарних цін;

Постулат пропорційності - зміна цін відбувається пропорційно до зміни грошової маси;

Постулат однорідності. Методологічні принципи:

Купівельна сила грошей і ціни товарів встановлюються на ринку,

Що суперечило теорії вартості, але пояснювало зміни цін товарів залежно від кількості грошей в обігу;

В обігу перебувають усі гроші, що ігнорувало функцію нагромадження та її роль у регулюванні грошової маси;

Купівельна спроможність грошей обернено пропорційна їх кількості, а рівень цін прямо пропорційний кількості грошей;

Поняття вартості грошей є суто умовним, тому що гроші її набувають лише в процесі обміну

Неокласична: Трансакцій на

І. Фішер М. Фрідмен

Досліджувався взаємозв'язок інфляції зі змінами рівня цін, кількості обігових грошей і реального обсягу виробництва товарів. Аналіз взаємозв'язку між цими показниками надав можливість вивести рівняння обміну.

На основі рівняння обміну - порушення законів грошового обігу виявляється у надлишку грошової маси в обігу порівняно з реальними потребами в ній або в знецінюванні грошей, яке супроводжується зростанням І товарних цін без будь-якого поліпшення якості продуктів

Кембриджська

А. Пігу Д. Робертсон Д. Патінкін

І

Встановлено, що збалансованість між грошовою масою та її товарним покриттям відбувається за рахунок зміни цін. Цінп тим вищі, чим більше в обігу грошей і менша пропозиція товарів. В основу вивчення покладено попит на гроші нарівні з попитом на товари і послуги, гроші мають особливий 1 попит і вони залишаються поза обігом в окремих осіб і підприємств у вигляді "касових залишків"

Кейнсіанська

Дж. М. Кейнс

Встановлено необхідність грошово-кредитного регулювання економічних процесів. Сформульовано теорію макроекономічного аналізу, в якій основними концепціями і категоріями є: місткість ринку; принцип ефективного попиту (концепція мультиплікатора); загальна теорія зайнятості; гранична ефективність капіталу; норми відсотка. Ця теорія розглядає інфляцію як явище, в основі якого лежить сукупність факторів, що взаємодіють. Дж. М. Кейнс звернув увагу на такі підрозділи, як дохід, зайнятість, попит, пропозиція, заощадження, інвестування. Особливу увагу він приділяв грошовим факторам і проблемам грошей. Його мета полягала в тому, щоб з'ясувати, як визначаються різні змінні величини, що впливають на економічний розвиток. Кейнсіанці вважали, що грошово-кредитна політика впливає на економіку за допомогою передавального механізму - системи каналів, за допомогою яких грошово-кредитна політика впливає на реальний обсяг виробництва і рівень цін

Сучасний монетаризм

М. Фрідмен А. Шварц

Ринкова економіка найкраще функціонує тоді, коли немає системи грошової регламентації. Основна увага була зосереджена на аналізі ролі грошей і грошового обігу в ділових циклах. Зміна темпів збільшення грошової маси, що перебуває в обігу, впливає на реальний обсяг виробництва швидше, ніж на абсолютний рівень цін. Ця зміна може впливати на швидкість обігу грошей, яка у процесі ділового циклу змінюється - то прискорюється, то сповільнюється

Кейнсіансько - неокласичний синтез

Передбачає взаємопроникнення ідей двох напрямів і формування єдиного кейнсіансько-неокласичного синтезу