Господарське право - Задихайло Д. В. - 2. Засоби державного регулювання в галузях господарської діяльності, літакобудування, суднобудування, сільському господарстві тощо
Відповідно до ст. 12 ГК України для реалізації економічної політики, виконання цільових та інших програм і програм економічного розвитку держава застосовує різноманітні засоби і механізми регулювання господарської діяльності, такі як: державне замовлення та державне завдання, ліцензування, патентування, квотування, сертифікація, стандартизація, застосування нормативів та лімітів, регулювання цін та тарифів, надання інвестиційних, податкових та інших пільг, надання дотацій, компенсацій, цільових інновацій і субсидій. Зрозуміло, що у своїй основі засоби регулювання діяльності в окремих секторах економіки та на ринках окремих товарів і послуг збігаються із загальними засобами регулювання економічних відносин. У цьому контексті під правовими засобами слід розуміти сукупність правових установлень (інструментів) та норм правозастосовної практики (технологія, засоби - діяння), за допомогою яких задовольняються інтереси суб'єктів права та забезпечується досягнення соціально корисних цілей1. При цьому необхідно враховувати, що правові (юридичні) засоби мають низку загальних ознак, які відрізняють їх від інших засобів (економічних, політичних, культурних, ідеологічних, науково-технічних тощо), що діють у правовій сфері: 1) насамперед вони виражають усі узагальнюючі юридичні способи забезпечення інтересів суб'єктів права, досягнення певних цілей (у цьому виявляється соціальна цінність даних юридичних феноменів та права у цілому); 2) мають спеціально-юридичну природу, оскільки базуються на правових нормах, утілені в юридичну форму: їх застосування тягне за собою юридичні наслідки;
3) відображують інформаційно-енергетичні якості права, що надає їм особливої юридичної сили, спрямованої на подолання перешкод, які стоять на шляху задоволення інтересів учасників правовідносин;
4) призводять до настання певних юридично значущих наслідків, конкретних результатів того чи іншого ступеня ефективності або дефективності правового регулювання; 5) забезпечується державою та гарантується заходами владного впливу1.
У сфері державного регулювання його інструменти являють собою складне, комплексне поєднання правових засобів, які утворюють цілісні механізми. Тобто механізми державного регулювання - це взяті у сукупності з метою стимулювання пріоритетних галузей економіки засоби державного регулювання, які мають ієрархічну структуру та утворюють системне регулювання державою певних видів діяльності. Засоби державної підтримки мають бути законодавчо втілені у програмах економічного і соціального розвитку. Згідно з п. 4 ст. 9 ГК України правове закріплення економічної політики здійснюється шляхом визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики, у прогнозах і програмах економічного і соціального розвитку України та окремих її регіонів, програмах діяльності Кабінету Міністрів України, цільових програмах економічного, науково-технічного і соціального розвитку, а також відповідних законодавчих актах. Законодавством України, зокрема ГК України і Законом України від 23.03.2000 р. "Про державне прогнозування та розробку програм економічного і соціального розвитку" передбачається здійснення державного планування і прогнозування на декількох рівнях, що дозволяє охопити господарську систему в цілому. По-перше, це загальнодержавний рівень - прогнози і державні програми економічного і соціального розвитку України на короткостроковий період (прогнози і на середньостроковий період). По-друге, планування здійснюється на регіональному рівні - в Автономній Республіці Крим, областях, районах і містах України. По-третє, це галузевий рівень прогнозування і планування, що реалізується через прогнози й програми розвитку галузей. Згідно зі ст. 1 Закону України від 18.03.2004 р. "Про державні цільові програми" під державною цільовою програмою розуміється комплекс взаємопов'язаних завдань і заходів, які спрямовані на розв'язання найважливіших проблем розвитку держави, окремих галузей економіки або адміністративно-територіальних одиниць, здійснюються з використанням коштів Державного бюджету України та узгоджені за строками виконання, складом виконавців, ресурсним забезпеченням. Державні цільові програми поділяються на державні програми економічні, наукові, науково-технічні, соціальні, національно-культурні, екологічні, оборонні, правоохоронні (ст. 3). Програми економічного розвитку, а також відповідний Закон України "Про розвиток літакобудівної промисловості" сукупно створюють певне поєднання формалізації змісту завдань держави в літакобудівній сфері та спеціального правового режиму господарської діяльності в ній, за рахунком якого і передбачається реалізувати встановлені завдання.
Державні цільові програми можуть бути спрямовані на розв'язання інших проблем, у тому числі регіонального розвитку, що мають державне значення.
Починаючи з 1997 р. в Україні було прийнято цілий ряд законів, які прямо і не пов'язані із інвестиційною діяльністю, проте своїм головним завданням мають створити належні законодавчі вимоги та економічні стимули для залучення інвестицій в конкретну галузь народного господарства. Серед всієї сукупності таких нормативно-правових актів основним були проголошені галузі літакобудування, автомобілебудування, суднобудування та виробництва бронетехніки. Саме виходячи З того, що ці норми права покликані "обслуговувати" процеси, пов'язані з інвестиційною діяльністю, на наш погляд, необхідним є віднесення цих нормативно-правових документів до "інфраструктурного" етапу розвитку інвестиційного законодавства.
На сьогодні державна підтримка літакобудівної промисловості здійснюється відповідно до положень Закону України "Про розвиток літакобудівної промисловості", що містить засоби державного стимулювання, до яких застосовуються: 1) особливості сплати ввізного мита; 2) особливості здійснення розрахунків в іноземній валюті; 3) особливості сплати земельного податку; 4) особливості сплати податку на додану вартість; 5) особливості сплати податку на прибуток підприємств. Тобто цей Закон спрямований на ефективне використання виробничого, науково-технічного та експортного потенціалу і підвищення конкурентоспроможності вітчизняного суднобудування, у тому числі малотоннажного, створення сприятливих умов для залучення інвестицій, зокрема іноземних, зниження витрат на будівництво суден і поповнення обігових коштів суднобудівних підприємств.
Оскільки галузь визнано пріоритетною на законодавчому рівні, наступним кроком законодавця у питанні її стимулювання має стати ухвалення широкомасштабної програми економічного розвитку літакобудівної промисловості.
У той же час треба реально усвідомлювати, що всі зусилля України здійснюються в умовах чіткого розподілу і жорсткої монополізації світового ринку. Конкуренти дуже потужні. Виробництво літаків фактично поділено між американською корпорацією Boeing (49 %) і західноєвропейським концерном Airbus Industries (43 %). На авіаційні підприємства всіх інших країн припадає лише 8 % світового виробництва. Зарубіжні експерти вважають, що протягом наступних 20 років світовий парк літаків збільшиться удвічі - з 17 до 35 тис. на загальну вартість 2,6 трлн дол. При цьому сектор регіональних машин (типу українських Ан-38, Ан-140, Ан-70, Ан-74ТК-300, Ан-14) становитиме 16 % ринку.
Так, субсидіювання може розглядатися як один із засобів державної підтримки. Унаслідок субсидіювання галузь може отримати більш сприятливі умови, але необхідно правильно визначити, а також встановити оптимальний рівень і строки дії програм субсидіювання. Також один із способів державної підтримки-це здешевлення кредитів. Вимоги до інвестиційних проектів мають бути досить жорсткими: максимальна ефективність використання бюджетних коштів; ефективність проекту (обсяг прибутку, строк окупності, надходження платежів до бюджету, створення нових робочих місць); наявність висновку комплексної державної експертизи інвестиційного проекту.
Схожі статті
-
Господарське право - Задихайло Д. В. - 3. Поняття та значення державного регулювання економіки
Глибока соціальна орієнтація українського народу на цінності громадянського суспільства та ринкової економіки є незмінною, що не виключає, однак, потреби...
-
Господарське право - Задихайло Д. В. - 3. Фізичні особи як суб'єкти підприємницької діяльності
Ринкова економіка надає можливості людині, яка має бажання, знання, кошти або майно і на яку не поширюються законодавчі заборони, розпочати справу і...
-
Держава не повинна допускати як невиправданого втручання у господарську діяльність, так і економічної анархії, розгулу ринкової стихії, підкреслює В. К....
-
1. Підприємство як організаційна форма господарювання. Види підприємств, їх організаційно-правові форми З точки зору окремих правознавців-господарників,...
-
Ключовим поняттям господарського права є поняття господарської діяльності, яке ми знаходимо в різних нормативно-правових актах. Зокрема, у Законі України...
-
Природною монополією є стан товарного ринку, за якого задоволення попиту на цьому ринку є більш ефективним за умови відсутності конкуренції внаслідок...
-
До контролюючих органів належать уповноваженні законом на здійснення державного нагляду (контролю) центральні органи виконавчої влади, їх територіальні...
-
Утворення суб'єктів господарювання здійснюється відповідно до ст. 56 ГК, яка визначає загальні засади створення суб'єкта господарювання, у тому числі...
-
Аналіз питань правового забезпечення взаємодії держави і суб'єктів господарювання потребує з'ясування співвідношення понять "державна економічна...
-
РОЗДІЛ 1. Господарське право та господарське законодавство. Господарські правовідносини 1. Поняття господарського права. Предмет і метод господарського...
-
РОЗДІЛ 1. Господарське право та господарське законодавство. Господарські правовідносини 1. Поняття господарського права. Предмет і метод господарського...
-
Господарське право - Задихайло Д. В. - ЗАГАЛЬНА ЧАСТИНА
РОЗДІЛ 1. Господарське право та господарське законодавство. Господарські правовідносини 1. Поняття господарського права. Предмет і метод господарського...
-
Органи виконавчої влади та місцевого самоврядування можуть створювати юридичних осіб публічного права у вигляді негосподарюючих суб'єктів, що повністю...
-
Господарське право - Задихайло Д. В. - 2. Поняття суб'єктів господарювання, їх правовий статус
Серед суб'єктів господарського права як учасників господарських відносин найважливішу групу складають суб'єкти господарювання. Не випадково в ч. 4 ст. 13...
-
Господарське право - Задихайло Д. В. - 2. Поняття та види господарських договорів
Однією з найбільш поширених підстав виникнення господарських зобов'язань, правовою формою "спілкування" учасників господарських відносин є господарський...
-
Господарське право - Задихайло Д. В. - 4. Використання природних ресурсів у сфері господарювання
Відповідно до Конституції України (ст. 13) земля, її надра, атмосферне повітря, водні та інші природні ресурси, що знаходяться в межах території України,...
-
Майновий стан суб'єкта господарювання визначається сукупністю належних йому майнових прав та зобов'язань, що відображаються в бухгалтерському обліку його...
-
Господарське право - Задихайло Д. В. - 2. Майно суб'єктів господарювання та джерела його формування
Згідно зі ст. 139 ГК майном визнається сукупність речей та інших цінностей (включаючи нематеріальні активи), які мають вартісне визначення, виробляються...
-
Питання організації господарського життя є обов'язковою складовою господарської системи. Саме на суб'єктів організаційно-господарських повноважень...
-
Господарське законодавство складається з великого масиву взаємопов'язаних нормативно-правових актів різної юридичної сили, що регулюють господарські...
-
1. Підприємство як організаційна форма господарювання. Види підприємств, їх організаційно-правові форми З точки зору окремих правознавців-господарників,...
-
В умовах сучасної ринкової економіки в Україні правовий статус господарських товариств визначається ГК України (статті 63, 79-92), ЦК України (статті...
-
Особливе становище притаманне суб'єктам внутрішньогосподарських відносин, до яких належать: відокремлені підрозділи, філії або представництва зі статусом...
-
Комерціалізація економічних відносин, проникнення до них публічних засад знаходять своє відображення в господарському законодавстві. Сучасна економіка...
-
Господарське право - Задихайло Д. В. - РОЗДІЛ 9. Правове регулювання банкрутства
1. Загальні положення процедури банкрутства. Поняття неплатоспроможності та банкрутства Неспроможність боржників виконати свої зобов'язання перед...
-
Основоположними конституційними принципами формування відносин в інтелектуальній сфері є свобода такої діяльності, визнання і захист її результатів, а...
-
1. Правовий господарський порядок у системі господарського права Одним із найважливіших досягнень ГК України як продукту наукової та законотворчої...
-
1. Правові режими в окремих секторах економіки, на ринках окремих товарів та послуг Універсальною правовою формою впливу держави на економічні відносини...
-
Господарське право - Задихайло Д. В. - РОЗДІЛ 11. Спеціальні правові режими господарювання
1. Правові режими в окремих секторах економіки, на ринках окремих товарів та послуг Універсальною правовою формою впливу держави на економічні відносини...
-
Господарське право - Задихайло Д. В. - 1. Речові права у сфері господарювання
1. Речові права у сфері господарювання Побудова в Україні ринкових господарських відносин потребує принципово нових підходів до вирішення проблеми...
Господарське право - Задихайло Д. В. - 2. Засоби державного регулювання в галузях господарської діяльності, літакобудування, суднобудування, сільському господарстві тощо