Географія - Олійник Я. Б. - 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

Річки - це водні потоки, які протікають у розроблених ними руслах і живляться стоками головним чином атмосферних опадів. Кожна річка має витік, гирло, русло, довжину, ширину, площу басейну, глибину, падіння, рівень, швидкість течії, витрати води, певний хімічний склад води. Річка із своїми притоками утворює річкову систему, характер і розвиток якої зумовлені кліматом, рельєфом, геологічною будовою і розміщенням басейну.

Місце, де річка бере початок, називається витоком. Витоком може бути джерело, болото, озеро, льодовик. Місце впадання річки в іншу річку, озеро або море називається гирлом. Пониження, яке простягається від витоку до гирла, називається річковою долиною. Поглиблення в річковій долині, в якому води ріки протікають постійно, називають руслом ріки. Частину поперечного перерізу русла ріки, яку займає вода, називають живим перерізом ріки. Кількість води, що проходить через живий переріз за одну секунду, називається витратою ріки. Кількість води, яка пройшла через живий переріз ріки протягом року, називається річним стоком. Різниця висот між витоком річки й гирлом - падіння річки. Річка, яка впадає в іншу річку, називається притокою, а річка, в яку впадає притока, - головна річка.

За своїм характером ріки поділяються на рівнинні і гірські. Лінія найбільших глибин річки - фарватер.

Дно ріки руйнується нерівномірно: пухкі породи змиваються швидше, а тверді довго лишаються на місці. Коли такі уступи бувають високі, ріка падає з них водоспадом. На земній кулі дуже багато водоспадів. Найбільший водоспад - на р. Чурун у Південній Америці - Анхель. Його висота 1054 м. На р. Замбезі в Африці - водоспад Вікторія (120 м), на р. Ніагарі в Північній Америці - Ніагарський водоспад (50 м).

Найбільші ріки (в км): Ніл (з Кагерою) - 6671, Міссісіпі (з Міссурі) - 6420, Амазонка (з Мараньйоном) - 6400, Об (з Іртишем) - 5410.

Живлення річок відбувається за рахунок поверхневих і підземних вод, які надходять у ріки. Живлення поверхневими водами поділяється на дощове, снігове (від танення снігового покриву) і льодовикове (талі води льодовиків). Живлення підземними водами має велике значення для рік, які течуть у широких долинах; воно залежить від глибини врізання долини і кількості висвітлених нею водоносних горизонтів. Відмінності, що визначають водний режим водойм, тісно пов'язані з кліматичними умовами району.

Основний "постачальник" води у ріки - атмосфера. Дощ, сніг, роса, туман дають вологу на поверхні суші. Стікаючи схилами поверхні, вода збирається в струмки, річки. Частина води надходить у ріки з надр Землі з гірських порід, частина - з озер і боліт.

Кількість води в ріках неоднакова протягом року. Бувають повені, паводки, межені. Повінь - щорічно повторюване в певний сезон року збільшення кількості води в річці й сильне підняття її рівня від весняного танення снігу або літнього танення снігу і льодовиків у горах, а також випадання дощу за тривалий період.

Паводок - раптове підняття рівня води в річці після сильних дощів, посиленого танення снігу або льодовиків. Посушливої пори року настає межень - низький рівень води в річці. Є ріки на земній кулі, які бувають повноводними протягом року. До них належать Амазонка і Конго (Заїр). У басейнах цих рік упродовж року випадають рясні дощі.

6.13. Басейни і вододіли

Басейни річки-це частина земної поверхні, з якої вода надходить до окремої річки або річкової системи. Басейн річки часто називають водозбором; він включає поверхневий водозбір, обмежений поверхневими водами, і підземний водозбір, що включає площу, з якої підземна вода стікає в дану річку (систему). Межі поверхневого і підземного водозборів, як правило, не збігаються. Межі підземного водозбору визначити важко, тому за площу басейну ріки беруть площу поверхневого водозбору. Основні характеристики річкового басейну - його площа, розподіл її за висотою, середня висота, довжина, ширина і похил.

Схожі статті




Географія - Олійник Я. Б. - 6.12. Річка та її частини. Живлення річок

Предыдущая | Следующая