Географія - Гілецький Й. Р. - Статевий та віковий склад населення

Статево-віковий склад населення дуже тісно пов'язаний з особливостями процесу відтворення населення і значно меншою мірою залежить

нове покоління

статево-вікова піраміда, характерна для сучасного (першого) типу відтворення населення

статево-вікова піраміда, характерна для традиційного (другого) типу відтворення населення

Від зовнішніх міграційних процесів. Для наочності уявлень про віковий і статевий склад населення у світі достатньо розглянути і проаналізувати Статево-вікову піраміду двох країн, які мають добре виражені ознаки першого (високорозвинута країна) та другого (країна, що розвивається) типу відтворення населення. їхнє порівняння дозволяє встановити істотні відмінності, що зумовлені відмінностями у природному русі населення.

Піраміди традиційно розглядають знизу вгору. У країнах з другим типом відтворення, основа піраміди (кількість дітей) є дуже широкою, а у країнах з першим типом відтворення вона звужена порівняно до старших поколінь. Тобто ця та середня частини пірамід чітко відображають тенденції у народжуваності: в одному випадку збільшення числа народжених, в іншому - зменшення. Частка дітей і підлітків (осіб віком до 15 років) у країнах Азії, Латинської Америки зазвичай перевищує 30 %, а в Африці в цілому становить 43 %.

Ширина верхньої частини пірамід залежить, передусім, від величини середньої тривалості життя у конкретній державі. Оскільки в розвинутих країнах з першим типом відтворення вона значно вища, то чисельними є вікові групи старшого віку (понад 65 років). їхня частка в окремих європейських країнах (Італії, Греції, Швеції) становить близько 18 % (Монако - 23 %). У країнах, що розвиваються, питома вага людей старшого віку складає всього 5 % (Замбія, Судан, Нігер, Уганда та ін.- 2 %). Для більшої наочності можна порівняти - й очікувану середню тривалість життя у них. У Яионщ Сан-Маріно, Швейцарії вона, за даними 2004 р., становила 81 рік, в Андоррі - 84, в африканських (Мозамбіку, Малаві) - 37,5, а Замбії - 37 років.

Зниження народжуваності завжди призводить до старіння нації, тобто збільшення частки населення старшого віку. Це стало характерним для багатьох європейських країн.

Права і ліва сторони статево-вікової піраміди відображають співвідношення чоловіків і жінок у різних вікових групах. Чоловіків у світі трохи більше, ніж жінок (за даними 2005 р. на 44 млн). Однак кількість держав, в яких переважає населення жіночої статі, є більшою (понад 100). Передусім, це всі високорозвинуті країни, а також всі інші європейські країни. І хоча у середньому хлопчиків народжується більше, ніж дівчаток, але надалі їхні частки приблизно вирівнюються, а в старших вікових групах спостерігається й помітне переважання жінок. Це зумовлено тим, що різною є середня тривалість життя: у жінок вища, ніж у чоловіків.

Етнічний (національний) склад населення. Найчисленніші народи і мовні сім'ї

У сучасному світі виділяють 2-4 тис. різних народів, кількістю від декількох десятків до сотень мільйонів осіб (310 народів, які налічують понад 1 млн осіб кожен, складають зараз 96 % всього населення Землі). Найчисленнішими народами серед 22, що налічують понад 50 млн осіб, є китайці, хіндустанці (Індія), американці (США), бенгальці (Індія), бразильці. Українці за кількістю посідають 23-тє місце (менше 47 млн осіб).

Близько половини держав земної кулі є одно-національними - Японія, Данія, Швеція, Польща, Угорщина, а решта дво - та багатонаціональними - Велика Британія (англійці, шотландці, валійці, ірландці), Іспанія (іспанці, каталонці, баски та ін,), Багатонаціональність особливо характерна для країн, що розвиваються. Тільки в Індії налічується декілька сотень різних етнічних спільнот, у Нігерії - близько 300, в Індонезії, Китаї, Філіппінах - не менше як 150.

Найпоширенішою е класифікація народів за подібністю мов. Найбільшими одиницями в ній є мовні сім'ї (понад 30). У межах мовних сімей

для багатьох європейських країн характерним є збільшення частки населення старшого віку

представники різних етносів

найбільшою за кількістю є індоєвропейська сімя

Виділяють мовні групи, які об'єднують народи із спорідненими, близькими за звучанням мовами.

Найбільша за кількістю є індоєвропейська сім'я, до якої належать близько 2,5 млрд осіб.

Сіно-тибетська сім'я є другою за кількістю у світі (понад 1,3 млрд осіб). Понад 95 % представників цієї сім'ї належать до китайської мовної групи.

До найрозповсюдженіших мов світу належать: китайська, якою володіють понад 1,3 млрд осіб, хінді (понад 800 млн), англійська (понад 800 млн), іспанська (близько 350 млн), арабська (близько 300 млн), французька (230 млн осіб, офіційною є у 29 країнах), індонезійська та португальська (понад 200 млн), російська, урду, бенгальська, японська (понад 120 млн), німецька (96 млн).

Схожі статті




Географія - Гілецький Й. Р. - Статевий та віковий склад населення

Предыдущая | Следующая