Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 14.4. Лізингові послуги

Перед підприємницькою структурою, що прийняла рішення про розширення існуючого або запровадження нового виробництва, завжди постає проблема пошуку і використання найбільш дешевих способів фінансування капітальних вкладень. Якщо в країні поряд з ринком банківського кредиту, ринком акціонерного та позикового капіталу існує розвинений ринок лізингових послуг, альтернатива використання лізингу для фінансування капітальних вкладень завжди розглядається менеджментом підприємства. Оптимальний спосіб фінансування має забезпечити підприємству мінімізацію витрат із придбання та використання обладнання протягом терміну інвестиційного проекту з урахуванням часового чинника та механізму оподаткування. У разі існування в країні розвиненого конкурентного ринку лізингових послуг при виборі підприємством способу фінансування перевага часто надається лізингу.

Лізинг є строковим, цільовим та платним користуванням майном, що передається лізингоодержувачу особою - лізингодавцем, власником цього майна. Лізингодавець надає арендатору для використання певні активи, що перебувають у його власпості. Лізингоодержу-вач не отримує права власності на передані активи, але використовує їх і здійснює виплати лізингодавцю згідно з укладеним договором протягом визначеного періоду часу.

Предметом лізингу може виступати рухоме або нерухоме майно, що може бути віднесене законом до основних засобів лізинговая ця. Як правило, предметом лізингу виступають будівлі, машини, обладнання, транспортні засоби, офісне обладнання.

У лізинг може передаватись як майно, спеціально придбане лізингодавцем для певної лізингової угоди, так і майно, придбане ним безвідносно до конкретної угоди лізингу. В першому випадку лізинг називають прямим, у другому - непрямим. Відповідно до Закону України "Про лізинг" у лізинг може передаватись майно, що перебуває у власності держави, але за погодженням з органом, який здійснює управління цим майном.

Суб'єктами лізингу є лізингодавці, лізингоодержувачі і дуже часто продавці предмета лізингу. Останні можуть бути не тільки продавцями, а й безпосередніми виробниками майна, що передається за лізингом. Продавці відчужують відповідне майно лізингодавцю і, якщо це передбачено лізинговою угодою або законодавством, здійснюють поставку та передачу предмета лізингу лізингоодержувачу, виконують його гарантійний ремонт тощо. В угоді, укладеній між продавцем та лізингодавцем про відчуження предмета лізингу, може передбачатись виконання інших послуг з доставки та обслуговування обладнання в інтересах лізингоодержувача. Суб'єктами лізингу можуть виступати як юридичні, так і фізичні особи.

Договір лізингу може бути двостороннім за участю лізингодавця та лізингоодержувача або багатостороннім, у якому сторонами крім лізингодавця та лізингоодержувача виступають також продавець предмета лізингу та інші особи, участь яких є необхідною для виконання такої лізингової угоди.

Лізингові платежі включають плату за користування предметом лізингу, відшкодування процентів, що сплачуються лізингодавцем у разі купівлі обладнання за рахунок кредиту, відшкодування страхових платежів за відповідним договором страхування предмета лізингу, інші платежі, передбачені договором лізингу.

Існує два основних види лізингу: оперативний та фінансовий. Часто їх називають відповідно експлуатаційною та фінансовою орендою, оскільки вони відображають рентні відносини між суб'єктами лізингу.

Оперативний лізинг - це договір, згідно з яким предмет лізингу передається лізингоодержувачу на термін, менший від терміну повної його амортизації, і завжди повертається лізингодавцю після закінчення обумовленого терміну. Як правило, лізингодавець відповідає за обслуговування й утримання в нормі зданого в оренду обладнання. Період лізингу досить короткий, менший від економічно обгрунтованого терміну служби обладнання, тому лізингодавець може повторно здати в оренду обладнання або продати його за зниженою ціною.

Фінансовий лізинг - це договір, відповідно до якого предмет лізингу передається лізингоодержувачу для користування на визначений договором термін і може бути придбаний лізингоодержува-чем після закінчення терміну користування у разі сплати визначеної договором повної його вартості. Договором фінансового лізингу може передбачатись право на викуп предмета лізингу до закінчення визначеного договором терміну користування ним.

Згідно зі світовою практикою фінансовий лізинг є угодою, що діє протягом основної частини або всього корисного терміну служби активів, переданих у лізинг. При цьому лізингодавець ніколи фізично не володіє предметом лізингу. Лізингоодержувач відповідає за утримання в дії, обслуговування та експлуатацію предмета лізингу.

Фінансовий лізинг має свій основний період дії, який покриває весь або більшу частину терміну дії предмета лізингу. Як правило, цей період на 1-2 роки менший від очікуваного терміну служби наданого в лізинг обладнання. Надалі це обладнання вже практично неможливо здати в аренду або продати. Тому лізингодавець намагається забезпечити виплату всієї вартості обладнання за час основного періоду. Наприкінці основного періоду арендатору може бути запропоновано оренду на невизначений вторинний період за дуже низькою ціною або можливість продати обладнання на ринку від імені лізингодавця за певну винагороду.

Вітчизняним законодавством передбачено такі форми лізингу: зворотний, пайовий та міжнародний лізинг.

За договором зворотного лізингу предмет лізингу придбаваєть-ся у власника для наступної передачі йому в лізинг.

Схожі статті




Фінансовий ринок - Шелудько В. М. - 14.4. Лізингові послуги

Предыдущая | Следующая