Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г. О. - Банківські кредити

У ринковій економіці найбільш поширеною формою залучення позикових ресурсів на довгостроковій основі є облігаційна позика, що випускається акціонерним товариством на термін не менше одного року. Облігація повинна мати номінал, при цьому сумарна кількість облігацій не повинна перевищувати розмір статутного капіталу акціонерного товариства. Випуск облігацій проводиться лише після повної оплати статутного капіталу підприємства.

Банківські кредити

Основною метою модернізації української банківської системи є пожвавлення інвестиційної діяльності. Як джерело фінансування в національній економіці використовується кредитування фінансово-господарської діяльності підприємств і організацій.

Підприємства, як правило, зацікавлені у залученні позикових коштів, особливо на довгостроковій основі. Проте питома вага кредитів, що направляються в реальну економіку, від загальної суми кредитів банків складає менше 30%.

При внутрішньому аналізі фінансового стану підприємства необхідно вивчити динаміку і структуру власного і позикового капіталу підприємства, з'ясувати причини зміни окремих складових і дати оцінку цим змінам.

У процесі аналізу пасивів підприємства в першу чергу необхідно вивчити зміни в їхньому складі, структурі і дати їм оцінку (табл. 11.2).

Залучення позикового капіталу в оборот підприємства є нормальним явищем. Це сприяє тимчасовому поліпшенню фінансового стану за умови, що кошти не заморожуються на тривалий час в обороті і своєчасно повертаються. У противному разі може виникнути прострочена кредиторська заборгованість, що в остаточному підсумку призводить до виплати штрафів, застосуванню санкцій і погіршенню фінансового стану підприємства.

Отже, розумні розміри позикового капіталу спроможні поліпшити фінансовий стан підприємства, а надмірні - погіршити його.

Таблиця 11.2. Аналіз статей пасиву балансу

аналіз статей пасиву балансу

Тому в процесі аналізу фінансового стану підприємства необхідно вивчити склад, терміни появи кредиторської заборгованості, наявність, частоту і причину утворення простроченої заборгованості постачальникам ресурсів, персоналу підприємства з оплати праці, бюджету, встановити суму виплачених санкцій за прострочку платежів.

Середня тривалість використання кредиторської заборгованості в обороті підприємства розраховується таким чином:

Де Ткз - середня тривалість використання кредиторської заборгованості в обороті підприємства;

СЗКЗ - середні залишки кредиторської заборгованості;

Дп-дні періоду;

А^ко - сума кредитових оборотів за рахунками розрахунків з кредиторами.

При аналізі кредиторської заборгованості слід враховувати, що вона є одночасно джерелом покриття дебіторської та кредиторської заборгованості. Якщо перша перевищує другу, то це свідчить про іммобілізацію власного капіталу в дебіторську заборгованість.

Для організації або розширення діяльності підприємства використовуються різні методи залучення коштів інвесторів. В умовах ринкової економіки основними з них є емісія боргових і пайових цінних паперів. Випуск цінних паперів в обіг (емісія) проводиться:

- при заснуванні акціонерного товариства і продажу акцій його засновником;

- збільшенні розмірів первісного статутного капіталу шляхом додаткового випуску акцій;

- залученні позикового капіталу шляхом випуску облігацій господарюючого суб'єкта.

Що стосується ще одного традиційного джерела довгострокового фінансування - банківських кредитів, то роль їх у фінансуванні діяльності підприємств досить обмежена. Причини полягають у нестабільності економічної ситуації в країні, можливості банків заробляти гроші більш легким шляхом за рахунок менш ризикованих короткострокових операцій спекулятивного характеру.

Схожі статті




Фінансовий менеджмент - Крамаренко Г. О. - Банківські кредити

Предыдущая | Следующая