Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 1.6.3. Запозичення фінансових ресурсів органами місцевого самоврядування на внутрішньому і зовнішньому ринках

Останнім часом дедалі більшої актуальності набуває проблема виходу органів місцевого самоврядування України на ринки внутрішніх і зовнішніх запозичень. Особливо це стосується великих міст (Київ, Харків, Дніпропетровськ, Одеса, Донецьк).

Здійснення зовнішніх запозичень зумовлене великими потребами міст України у фінансових ресурсах, яких їм істотно не вистачає для виконання своїх функцій. Триває стан дисбалансу між функціями, покладеними на міста, та можливостями їх фінансового забезпечення. Як наслідок, багато галузей міського господарства хронічно недофінансовуються.

Потреби збільшити бюджет розвитку не можна задовольнити лише традиційними шляхами. Обмеженими є податкова база та внутрішній фондовий ринок України.

Зважаючи на це, зовнішні запозичення стають важливим інструментом міського розвитку. Насамперед ідеться про запозичення на ринку єврооблігацій. Сьогодні це один із найпотужніших фінансових ринків світу. Ресурси цього ринку значно дешевші, ніж ресурси внутрішніх ринків - кредитного та фондового, чим і скористалася влада Києва.

У своїй новітній історії Київ здійснив два запозичення всередині країни (позики 1995 і 2003 р.) на загальну суму близько 20 млн грн та три зовнішні (позики 2003, 2004, 2005 рр.) на загальну суму 600 млн дол. США. Першу позику на суму 5132 млрд крб місто взяло у 1995 р. під 150-200 % річних. Кошти залучалися для будівництва житла (183 тис. кв. м) та розвитку метрополітену. Крім того, на реалізацію інших міських програм планувалося спрямувати 1026,4 млрд крб. Другу внутрішню позику терміном на п'ять років здійснили у 2003 р. Було випущено облігації під 14 % річних, за залучені кошти планували реалізувати низку проектів соціально-економічного розвитку. Із передбачених 150 млн грн місту вдалося залучити 100 млн грн.

Шукаючи дешевші фінансові ресурси, у 2003 р. Київ вийшов на міжнародний ринок позичкового капіталу, оскільки, згідно з Бюджетним кодексом України, міста з більш як 800 тисячами осіб мають право здійснювати зовнішні запозичення. У 2004 р. місто знову здійснило зовнішню позику - цього разу вже на 200 млн дол. і на сім років під 8,625 % річних. Основну частину запозичення (165 млн дол.) було спрямовано на будівництво Подільсько-Воскресенського мосту через Дніпро, 20 млн дол. - на спорудження сміттєпереробного підприємства.

Крім величезної місткості, ринок європаперів привабливий також тим, що дає змогу емітентам знижувати витрати за рахунок проведення арбітражних операцій, використання відмінностей у валютних курсах, у відсоткових ставках, а також податкових пільг.

Одна з головних умов виходу позичальника на ринок єврооблігацій - це отримання кредитного рейтингу, який є незалежною оцінкою загальної кредитоспроможності позичальника.

Для розміщення випуску єврооблігацій треба вибрати провідного менеджера випуску (lead manager), яким, як правило, е інвестиційний банк. Як провідний менеджер випуску інвестиційний банк виконує широкий спектр функцій, у тому числі керівництво роботою з випуску єврооблігацій, консультації емітента щодо структури та графіка випуску від моменту отримання мандата і до отримання коштів емітентом. Нерідко провідний менеджер також виступає лістинговим агентом з цього випуску облігацій.

Провідний менеджер може запропонувати організувати випуск єврооблігацій за допомогою синдикату, який є об'єднанням інвестиційних банків і брокерських контор, що сприятимуть подальшому розміщенню єврооблігацій, які випускаються, серед інвесторів.

Основними елементами, необхідними для організації випуску єврооблігацій, є такі:

1. Проспект емісії (за умови якщо цього вимагає законодавство емітента або цінні папери проходять лістинг на фондовій біржі, вимогою якої є публікація проспекту емісії).

2. Угода про підписку (subscription agreement) - угода між емітентом і менеджером позики, в якій зазначені умови андерайтингу, в тому числі гарантії, зобов'язання, методи оплати та ін.

3. Угода про фінансового агента (довірчий договір - fiscala-gency agreement/trust deed). Якщо укладається довірчий договір, довірена особа (trustee) виступає як представник інтересів інвесторів, а якщо - угода про фінансового агента, то останній представляє інтереси емітента.

4. Юридичний висновок (legal opinion), в якому викладаються положення про законодавство щодо цінних паперів країни-емітента і країни, де проводиться розміщення.

Б. Перелік істотних подій і документів (signing/closing agen da), в тому числі список необхідних документів і графік їх підписання (угода про підписання, емісії), період випуску та оплати цінних паперів.

Традиційно під час розміщення єврооблігацій контролюють три основні дати:

- оголошення про випуск єврооблігацій;

- підписання остаточних умов (початок розміщення);

- день закінчення розміщення.

Система розрахунків на ринку єврооблігацій будується за принципом "поставка проти платежу". Менше як 5 % усіх розрахункових операцій супроводжується переміщенням цінних паперів. Переважно купівля-продаж єврооблігацій оформлюється за допомогою записів на рахунках "депо". У системі цінні папери перебувають на відкритому зберіганні, тому за кожним власником записується лише загальна кількість облігацій, що знаходяться на його рахунку "депо". У системі єврооблігації можуть перебувати як на відкритому, так і на закритому зберіганні.

Оскільки м. Київ перше з-поміж міст України вийшло на ринок єврооблігаційних запозичень, то докладніше розглянемо механізм отримання ним позик.

На євроринку агенти міста емітували особливі єврооблігації - єврооблігації участі у кредиті. Відповідно емітенти цих облігацій надали місту валютні кредити.

У 2003 р. Київська міська рада отримала кредит на 150 млн дол. США від німецького банку "Дрезднер Банк Акцієнгезельшафт". Спільними лід-менеджерами запозичення виступили банк "Дрезднер банк АГ Лондон Бранч", компанія "Джей Пі Морган Юроп Лімітед" та "Ю Бі Ес Лімітед". Кредит було отримано терміном на п'ять років під 8,75 % річних.

2004 р. Київська міська рада також стала позичальником кредиту на суму 200 млн дол. США. Кредитором був німецький банк "Байєріше Хіпо-унд Ферайнсбанк АГ". Старшими спів-менеджерами стали банк "Байєріше Хіпо-унд Ферайнсбанк АГ" та ВАТ КБ "Хрещатик". Спільними лід-менеджерами запозичення виступили банк "Дойче банк сек'юритиз Інк" та компанія "Морган Стенлі енд Ко інтернешнл лімітед". Співменеджером виступив також банк "Парекс-Банк". Кредит було отримано під 8,625 % річних з терміном погашення у 2011 р.

У 2005 р. столиця знову вийшла на зовнішній ринок та здійснила нову муніципальну позику на ринку єврооблігацій у розмірі 250 млн дол. на термін до десяти років. За обсягом це мала бути найбільша позика в історії Києва та інших міст України. Цього разу кошти знову буде використано на реалізацію проектів капітального будівництва, які фінансуються з бюджету розвитку, зокрема, продовжено будівництво мостового переходу.

Ринок єврооблігацій як такий, що має значний ресурсний потенціал, може стати важливим чинником соціально-економічного розвитку міст України і держави в цілому. В Україні треба створити такі законодавчі, економічні та інституційні умови, що сприятимуть виходу українських міст на ринок єврооблігацій.

Схожі статті




Фінанси України та сусідніх держав - Карлін М. І. - 1.6.3. Запозичення фінансових ресурсів органами місцевого самоврядування на внутрішньому і зовнішньому ринках

Предыдущая | Следующая