Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях - Данілов О. Д. - У яких випадках справа про банкрутство може бути порушена за ініціативою органів Державної податкової служби?

Справа про банкрутство порушується господарським судом за заявою кредитора (в тому числі органу державної податкової служби) за наявності підстав, передбачених статтею 6 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", тобто якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати, і ці вимоги не було задоволено боржником протягом трьох місяців після встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено цим Законом.

У заявах про порушення справи про банкрутство відповідно до вимог статті 7 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" мають бути викладені обставини, що підтверджують неплатоспроможність платника податків з урахуванням особливостей податкових зобов'язань. Так, згідно зі статтею 1 цього Закону до безспірних вимог кредиторів відносяться, зокрема, вимоги кредиторів, підтверджені розрахунковими документами, за якими відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з рахунків боржника.

У заяві про порушення провадження у справі про банкрутство платника податків, який має податковий борг, що виник після набрання чинності Законом, повинні бути викладені обставини, які підтверджують неплатоспроможність платника податків, зокрема: сума податкового боргу платника податків, а також строк його сплати, розмір пені та штрафних санкцій, реквізити податкових декларацій платника податків або податкового повідомлення, рішення (вищого) контролюючого органу на скаргу платника податків, а у разі оскарження акта вищого (центрального) органу у судовому порядку - відповідне судове рішення.

Які цілі діагностики банкрутства на підприємстві?

Цілі діагностики банкрутства зображені на рис. 14.3.

цілі діагностики банкрутства на підприємстві

На які етапи розбивається процес діагностики банкрутства?

Етапи діагностики банкрутства зображені на рис. 14.4.

етапи проведення діагностики банкрутства

Які чинники враховуються при прогнозуванні банкрутства за двофакторною моделлю?

Двофакторна модель оцінки ймовірності банкрутства підприємства передбачає обчислення спеціального коефіцієнта ї і має такий формалізований вигляд:

За умови використання зазначеної двофакторної моделі ймовірність банкрутства є дуже малою при будь-якому від'ємному значенні коефіцієнта 2, а великою - при 2 > 1.

У чому сутність п'ятфакторної моделі Альтмана?

При використанні п'ятифакторної моделі Альтмана коефіцієнт ї розраховується за наступним рівнянням:

Як можна оцінити ймовірність банкрутства за допомогою моделей Фулмера і Спрінгейта?

Критеріальна функція Фулмера має вигляд [73, с. 134]:

У чому полягає сутність процедури банкрутства?

Підставою для порушення справи про банкрутство підприємства є заява будь-якого з кредиторів боржника, органів державної влади до арбітражного суду. Суд визнає боржника банкрутом у разі не проведення санації або незгоди кредиторів з її умовами. Суд також призначає ліквідаційну комісію - представників кредиторів, банків, а також Фонду державного майна.

З моменту визнання боржника банкрутом припиняється його підприємницька діяльність, до ліквідаційної комісії переходить право розпорядження майном й усі майнові права і обов'язки банкрута, вважається, що минули строки всіх боргових зобов'язань банкрута, припиняється нарахування пені та відсотків на всі види заборгованості банкрута.

Ліквідаційна комісія оцінює майно ліквідованого підприємства, проводить роботу зі стягнення дебіторської заборгованості й розраховується з кредиторами, складає ліквідаційний баланс та подає його власнику або органу, який призначив ліквідаційну комісію. Достовірність та повнота балансу підтверджуються аудитором.

Кошти, отримані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення претензій кредиторів у такій послідовності:

1. Покриваються витрати, пов'язані із провадженням справи про банкрутство у суді та з роботою ліквідаційної комісії і кредиторів із заставою.

2. Виконуються зобов'язання перед працівниками підприємства-банкрута (за винятком повернення внесків до статутного фонду, виплати на акції).

3. Задовольняються вимоги щодо державних, місцевих податків і неподаткових платежів до бюджету, органів державного страхування та соціального забезпечення.

4. Задовольняються вимоги кредиторів без застави.

Вимоги кожної наступної черги задовольняються пропорційно належній кожному кредитору сумі.

Похожие статьи




Фінанси підприємств у запитаннях і відповідях - Данілов О. Д. - У яких випадках справа про банкрутство може бути порушена за ініціативою органів Державної податкової служби?

Предыдущая | Следующая