Експериментальна психологія - Максименко С. Д. - РОЗДІЛ 8. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Цій проблемі присвячено розділи 8 і 9. У першому Ви знайдете перелік узагальнених вимог до науковому тексту, огляд засобів упорядкування наукової інформації, ознайомитесь з деякими поширеними формами графічного зображення інформації у науковому тексті.

У розділі 9 представлено детальне описання різних етапів роботи над проблемою наукового дослідження однієї з колишніх студенток факультету психології, яка після закінчення університету здобула науковій ступінь і стала викладачем психології. Сподіваємось, що досвід її роботи над цікавою науковою проблемою сучасної психології стане певним зразком для Вас і допоможе оволодіти навиками упорядкування матеріалу наукового дослідження і інтерпретації його результатів.

Вимоги до викладення інформації у науковому тексті

Наукову інформацію упорядковують в різних формах, найважливішими з яких є:

Вербальна (науковий звіт, доповідь, стаття, тези);

Символічна (знаки, формули);

Предметно-зображувальна (макети, фільми);

Графічна (схеми, графіки).

Науковий текст має відповідати таким вимогам: послідовність, логічність, дотримання наукових кліше (специфічних термінів, за допомогою яких описують систему наукових понять).

Форми висловлювань у науковому тексті:

Індуктивні - узагальнюють емпіричний матеріал;

Дедуктивні - від загального до конкретного (для висновків);

Аналогія - "трансдукція";

Тлумачення (інтерпретація) або коментарі - "перекодування", розкриття змісту одного тексту через створення іншого.

Порядок викладення матеріалу в науковій статті (звіті), присвяченій узагальненню результатів експериментального дослідження.

Автор статті, місце роботи.

Назва (не більше 15 слів).

Резюме (не більше 100-150 слів; містить інформацію про проблему дослідження, його предмет, коло досліджуваних, метод, результати та основні висновки).

Вступ.

Метод.

Методика та інструментарій.

Результати.

Обговорення результатів.

Бібліографічний апарат.

У вступі формулюють проблему, потім наводять огляд попередніх досліджень, зокрема, зазначають основні методи, які використовувались при цьому, а також аналізують суперечності в результатах.

Далі автор дає теоретичне обгрунтування власного дослідження, формулює його гіпотезу та спосіб її перевірки, наводить перелік незалежної, залежної, зовнішніх та додаткової змінних, формулює прогноз результату дослідження.

У розділі "Метод" докладно розкриваються особливості процедури дослідження, а саме: визначається план дослідження (експериментальний чи неекспериментальний), наводиться характеристика вибірки досліджуваних, стратегія формування груп, інформація про зовнішні умови, час і т. ін. Процедура дослідження розкривається детально (із викладенням інструкції досліджуваним). Розглядається спосіб контролю незалежної змінної, зовнішніх змінних, форми реєстрації залежної змінної (тобто її операційні характеристики). Також обговорюються способи балансування, контрбалансування, шляхи забезпечення сталих умов при здійсненні дослідження у двох або більше групах, способи спілкування експериментатора з досліджуваними.

У розділі "Методика та інструментарій" подаються відповідні відомості, зокрема про тести (зазначається дата їх створення, назва, місце і автори валідизації чи реалізації, основні психометричні характеристики тощо).

Розділ "Результати" є основним у статті чи звіті. Спочатку потрібно нагадати проблему й початкову гіпотезу. Потім навести результати, зазначивши критерії, рівні надійності і т. ін. Для пояснення додаються рисунки або таблиці.

У розділі "Обговорення результатів" викладаються висновки дослідження, які співвідносяться з гіпотезою і даними інших дослідників. Результати розглядаються в контексті теорії, яку вони підтверджують чи доповнюють. Висловлюються міркування щодо можливості практичного застосування результатів, подальших напрямків досліджень в обраній сфері.

Схожі статті




Експериментальна психологія - Максименко С. Д. - РОЗДІЛ 8. ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ТА ОФОРМЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Предыдущая | Следующая