Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 5.3. Теорії мотивації

Розрізняють два підходи до вивчення мотивації.

Перший підхід грунтується на дослідженні змістовної сторони теорії мотивації. Теорії цього напрямку базуються на вивченні потреб людини, які власне і є основним мотивом її поведінки, а відтак і діяльності. До прихильників такого підходу можна віднести американських психологів А. Маслоу, Ф. Герцберга, Д. МакКлелланда тощо.

Змістовні теорії мотивації (поведінковий підхід)

Базою для багатьох сучасних теорій мотивації є дослідження американського психолога А. Маслоу, який припустив, що людина мотивує свою діяльність задоволенням серії потреб, побудованих у вигляді ієрархічної піраміди - піраміди цінностей А. Маслоу. Сутність теорії зводиться до вивчення потреб людини. її прихильники і сам автор вважали, що предметом психології є поведінка, а не свідомість людини. В основі ж поведінки лежать потреби пюдини, які можна розділити на п'ять груп:

- фізіологічні потреби, необхідні для виживання людини (їжа, вода, відпочинок тощо);

- потреби в безпеці і впевненості в майбутньому - захист від фізичних та інших небезпек з боку навколишнього середовища і впевненість у тому, що фізіологічні потреби будуть задовольнятися у майбутньому;

- соціальні потреби (необхідність у соціальному оточенні, у спілкуванні з людьми, почуття підтримки);

- потреби в повазі і визнанні навколишнього оточення людей, а також прагненні до особистих досягнень;

- потреба самовираження, тобто потреба у власному "зростанні" й у реалізації своїх потенційних можливостей.

Перші дві групи потреб є первинними, а наступні три - вторинними. Відповідно до теорії А. Маслоу, усі ці потреби можна розташувати за ієрархією у вигляді піраміди, в основі якої лежать первинні потреби, а вершиною є вторинні. Зміст такої ієрархічної побудови полягає в тому, що до того моменту, поки не задоволені потреби найнижчих рівнів, їхній вплив на мотивацію людини буде пріоритетним (але ні в якому разі не абсолютним!). При цьому варто зауважити, що потреби не мають чітко визначених меж, більше того, їхнє розташування за вказаними рівнями є виключно індивідуальним.

Незважаючи на те, що ієрархія потреб за А. Маслоу створила грунтовну основу для дослідження процесу мотивації, вона цілком справедливо зазнає критики за те, що не повністю враховує індивідуальні особливості людини.

Обов'язок керівника в цьому випадку полягає в тому, щоб ретельно спостерігати за своїми підлеглими з метою підвищення ефективності їх роботи, вчасно з'ясовувати, які потреби спонукають кожного з них приймати різні рішення.

Основою теорії мотивації Ф. Герцберга є з'ясування впливу матеріальних і нематеріальних факторів на мотивацію діяльності людини. Ф. Герцберг створив двох-факторну модель, що відтворює ступінь задоволеності роботою (табл. 5.1).

Таблиця 5.1

Фактори впливу на задоволеність роботою згідно з теорією Ф. Герцберга

Гігієнічні факториМотивуючі фактори
Політика фірми й адміністраціїУспіх
Умови роботиПросування по службі
ЗаробітокВизнання і схвалення результату
Міжособистісні відносиниВисокий ступінь відповідальності
Ступінь безпосереднього контролю за роботоюМожливість творчого і ділового росту

Перша група факторів (гігієнічні фактори) пов'язана з навколишнім середовищем, у якому здійснюється робота. Друга група факторів мотивації пов'язана з харак' тером і сутністю роботи. Гігієнічні фактори Ф. Герцберга відповідають фізіологічним потребам, потребі в безпеці і впевненості в майбутньому. Однак механізм впливу мотивуючих факторів А. Маслоу і Ф. Герцберга відрізняються. Відповідно до теорії А. Маслоу, будь-який вплив, спрямований на задоволення потреб, має мотивуючий ефект.

Згідно з теорією Ф. Герцберга існує деяке граничне значення, визначений мінімальний набір, свого роду критична маса умов, тільки за умов досягнення яких починають діяти мотивуючі фактори.

Модель МакКлелланда-Аткінсона характеризує структуру потреб вищого порядку, її складовими є:

- потреба у владі - бажання впливати на інших, що знаходиться між потребою в повазі та потребою в самовираженні;

- потреба в успіху - прагнення довести роботу до успішного кінця;

- потреба в приналежності - прагнення спілкуватися, допомагати іншим.

На жаль, модель не забезпечує задоволення потреб нижчого рівня та не враховує індивідуальних потреб кожного робітника.

Схожі статті




Економіка підприємства - Гетьман О. О. - 5.3. Теорії мотивації

Предыдущая | Следующая