Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Конструктивна діяльність дошкільника

Зображувальна діяльність специфічно впливає на розвиток дітей. Завдяки їй дитина переходить від дифузних (невизначених) графічних образів, які виступають як ознаки подібних груп предметів. Розвиток зображувальної діяльності вимагає від дитини вдосконалення сприймання і мислення, уміння дивитися і бачити, передавати предметний світ за зображувальними законами. Зі свого боку вона стимулює особистісне зростання дитини, оскільки, наприклад, використання кольору покращує сприймання світу, розширює спектр її естетичних почуттів, поглиблює їх.

Із діяльнісного погляду малюнок є матеріальною опорою внутрішнього плану діяльності, а процес малювання - способом психотерапії. За словами Л. Виготського, "художнє виховання - фон життєдіяльності" дитини, її малюнок - перехід від символу до знаку. Оскільки зображувальна діяльність безпосередньо стосується розвитку мислення, на підставі малюнків можна продіагностувати розвиток мислення дитини.

Особливе значення малювання у розвитку дитини підкреслював Д. Бльконін, зараховуючи його разом із ліпленням до продуктивних видів діяльності: малювання дає змогу виразити колір і форму предмета; ліплення - втілює об'ємну форму, але не забезпечує відображення кольору; конструювання - передає співвідношення частин предмета. За його словами, у ранньому дитинстві предметне сприймання ще не достатньо розчленоване, тому колір, форму, величину та інші ознаки дитина сприймає не ізольовано від предметів, які ними наділені. Отже, ці види діяльності мають особливе значення для розвитку сприймання і мислення дитини.

Виокремлені ознаки предмета стають змістом особливих уявлень проформу, колір, величину, об'єм, кількість, що відкриває можливості для мислительного оперування ними, розрізнення тощо.

Ставлення дорослих до перших спроб дитячої творчості має бути особливо тактовним. У його виявах недопустимі насмішки, висловлювання на зразок "ти зовсім не вмієш малювати". При цьому важливо пам'ятати, що дитина, взявши олівець чи фарбу, переслідує свої цілі, які можуть суттєво відрізнятися від уявлень про них дорослого. Тому примітивна, з його погляду, робота може бути значущою для дитини, а прекрасна - навпаки. Цю особливість підкреслив Л. Виготський, який стверджував, що цінність художнього виховання полягає у тому, що воно створює, а не формує знання і навички. Іншу (експресивну) особливість дитячого малюнка зауважила Л. Обухова: у малюнку дитина виражає своє ставлення до дійсності, у ньому можна побачити, що є основним і другорядним для неї, тобто емоційний і смисловий центри.

Конструктивна діяльність дошкільника

До початку дошкільного дитинства малюк вміє створювати деякі елементарні побудови. Однак, конструювання ще не стало самостійним видом його діяльності. Правда, елементи конструктивних дій помітні в "її грі, в якій вони мають допоміжне значення. Часто дитина в найпростіший спосіб поєднує декілька деталей, надаючи їм ігрового значення.

Конструктивна діяльність складається упродовж 4-5-го року життя. її метою є створення конструкцій, які зображують різноманітні предмети і ситуації. Вона може відбуватися поза грою або у зв'язку з грою, при цьому конструктивні задуми набувають самостійного значення і часто підпорядковують собі гру.

Конструювання передбачає спорудження будов, у якому здійснюють взаємне розміщення частин та елементів, поєднуючи їх у різний спосіб.

Результатом цього процесу є певний реальний продукт. У цьому сенсі конструктивна діяльність подібна на інші її види (малювання, ліплення), однак передбачає специфічні прийоми обстеження (виокремлення основних частин, опорних деталей, їх розміщення тощо), відповідні способи, прийоми обстеження і побудови конструкції.

Конструювання завжди має на меті розв'язання певного конструктивно-технічного завдання, пов'язаного з організацією простору, встановленням взаємного розміщення елементів і частин предметів відповідно до певної логіки. Важливо, щоб результат конструювання відповідав вимогам реальної споруди і виконував її призначення: стілець виготовити так, щоб на нього можна було посадити ляльку, міст - щоб по ньому могла "проїхати" машина. Це означає, що будова, хоч і створюється не для практичного використання, у ній повинні відтворюватися основні елементи і функції реальної будови. Для розвитку конструктивної діяльності у ранньому дитинстві важливим е вміння наділити будову певним змістом. Цьому вчить малюка дорослий. Коли вів "спорудив" міст, дорослий має відзначити: "Який гарний, високий міст. По ньому поїде машина" . Цим він спонукає дитину до відповідних ігрових дій.

У дошкільному віці, за спостереженням А. Давидчук, розвиваються такі дві взаємопов'язані сторони конструктивної діяльності:

1)конструювання-зображення. Зовнішнім проявом його є захопленість дитини процесом конструювання, байдужість до того, чи буде використана конструкція у грі. Дитиною керує прагнення весь час створювати нові конструкції, а не інтерес до результату цієї діяльності;

2) конструювання для гри. Конструювання, що має в основі ігровий мотив, подібне до конструктивно-технічної творчості дорослих, адже підпорядковується практичному призначенню будови, при створенні якої необхідно враховувати функціональні умови, наприклад побудований корабель повинен вміщувати всіх моряків. Водночас дитяче конструювання має певну специфіку. Якщо кожний елемент конструкції дорослого виконує фіксовану функцію, пов'язаний з іншими в єдине ціле, то щодо дитячої, він може не відповідати всім вимогам до реального об'єкта. Часто конструкція подібна до нього загальними контурами, формою, однак їй бракує багатьох елементів, а під час гри дитина може залежно від сюжету змінити її призначення.

Основним моментом конструювання є аналітико-син-тетична діяльність з обстеження предметів, результатом якої є пізнання структури об'єкта і його частин, врахування логіки їх з'єднання, з'ясування способу конструювання. В аналізі зразка і виборі способів його побудови дошкільнику допомагає не просто зорове сприймання, а спеціально організована пізнавальна діяльність. Він обстежує не лише основні ознаки предметів (форма, пропорція, величина та ін.), а й їх специфічні конструктивні властивості (стійкість, рівновага, протяжність тощо). На основі аналі-тико-синтетичної діяльності дитина планує процес конструювання, створює задум. Успішність його реалізації багато в чому залежить від її вміння планувати і контролювати процес конструювання.

Схожі статті




Дитяча психологія - Павелків Р. В. - Конструктивна діяльність дошкільника

Предыдущая | Следующая