Цивільний процес України - Харитонов Є. О. - 3. Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу

Секретар судового засідання

На секретаря судового засідання покладені важливі функції - підготовка судового процесу, здійснення судових викликів і повідомлень, перевірка наявності та з'ясування причин відсутності осіб, яких було викликано до суду, про що він доповідає головуючому в справі, забезпечення контролю за повним фіксуванням судового засідання технічними засобами, ведення журналу судового засідання, оформлення матеріалів справи, виконання інших доручень головуючого в цивільній справі, які безпосередньо стосуються справи.

На підставі ч. 2 ст. 197 ЦПК фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання або за розпорядженням головуючого - інший працівник апарату суду. Статтею 198 ЦПК передбачено, що одночасно із технічним записом судового засідання секретарем судового засідання ведеться журнал судового засідання. Журнал судового засідання ведеться секретарем судового засідання та підписується ним невідкладно після судового засідання і приєднується до справи.

Згідно з ч. 2 ст. 163 ЦПК, яка регламентує процедуру відкриття судового засідання, секретар судового засідання доповідає судові, хто з викликаних у справі осіб з'явився в судове засідання, чи вручено судові повістки та повідомлення тим, хто не з'явився, та повідомляє причини їх неявки, якщо вони відомі.

Таким чином, секретар судового засідання є обов'язковою фігурою процесу. Ця особа здійснює свої повноваження протягом усього часу розгляду цивільної справи в суді.

Судовий розпорядник

Його діяльність спрямована на вирішення різного роду питань, які стосуються організації та проведення конкретного судового засідання, а саме на забезпечення порядку під час судового засідання та зручних умов його проведення. Діяльність судового розпорядника також спрямована на те. щоб позбавити суддю технічної роботи.

Судовий розпорядник, як і секретар судового засідання, входить до апарату суду.

Відповідно до Тимчасового положення про службу судових розпорядників та організацію її діяльності, затв. наказом Державної судової адміністрації України від 21 квітня 2004 р. № 51/04, на посаду судового розпорядника призначається особа, яка має повну або базову вишу юридичну освіту на освітньо-кваліфікаційному рівні не нижче бакалавра, без вимог до стажу роботи. На посаду старшого судового розпорядника призначається особа, яка має повну вищу юридичну освіту на освітньо-кваліфікаційному рівні спеціаліста або магістра і стаж роботи за фахом в державній службі не менше 2 років. Судові розпорядники забезпечуються спеціальним форменим одягом, зразки якого затверджуються Головою Державної судової адміністрації України за погодженням з Радою суддів України.

Судовий розпорядник наділений досить суттєвим переліком обов'язків.

По-перше, він забезпечує належний стан залу судового засідання і запрошує до нього учасників процесу (відкриває зал судових засідань, перевіряє, чи приведена в порядок техніка, тощо).

По-друге, з урахуванням кількості місць та забезпечення порядку під час судового засідання він визначає можливу кількість осіб, що можуть бути присутні у залі судового засідання, а також оголошує про вхід суду до залу судового засідання і вихід суду із нього. Так, особи, присутні у залі судового засідання, при вході до нього суду та при виході суду повинні встати. Особи, які беруть участь у справі, свідки, експерти, спеціалісти дають пояснення, показання, відповідають на питання та задають питання стоячи і лише після надання їм слова головуючим в судовому засіданні. Постанову суду особи, присутні в залі, заслуховують стоячи. Відступ від цих правил допускається з дозволу головуючого в судовому засіданні.

На практиці трапляються непоодинокі випадки порушення зазначених правил. За наявності судового розпорядника порушення цієї норми можливо уникнути, оскільки він на виконання своїх обов'язків зможе роз'яснити присутнім про виконання таких дій, спрямованих на забезпечення поваги до суду.

По-третє, судовий розпорядник слідкує за дотриманням порядку особами, присутніми у залі судового засідання. Так, згідно зі ст. 160 ЦПК головуючий у судовому засіданні вживає необхідних заходів для забезпечення в судовому засіданні належного порядку. Але треба розуміти, що повноцінне досягнення вимог цієї норми можливе за участі у цивільному процесі безпосередньо судового розпорядника.

По-четверте, він приймає від учасників цивільного процесу та передає документи і матеріали суду під час судового засідання. Законодавцем в ч. 4 ст. 162 ЦПК зазначено, що документи та інші матеріали передаються головуючому в судовому засіданні через судового розпорядника. Це можна розуміти так, що учасники цивільного процесу не мають право на свій розсуд пересуватися по залу судового засідання, підходити до головуючого з намаганням передати будь-які документи.

По-п'яте, виконує розпорядження головуючого про приведення до присяги перекладача, експерта, що передбачено ст. ст. 164, 171 ЦПК. Так, при приведенні до присяги перекладача чи експерта їм повинна бути роз'яснена ця процедура, наданий безпосередньо відповідний текст присяги для того, щоб зазначені особи її оголосили та підписались під її текстом. Судовим розпорядник слідкує за тим, щоб текст присяги дійсно був підписаний зазначеними особами, після чого він його передає судді разом з розпискою для приєднання до цивільної справи.

По-шосте, судовий розпорядник запрошує до залу судового засідання свідків та виконує розпорядження головуючого про приведення їх до присяги. Так, свідки, які ще не дали показань, не можуть перебувати у залі судового засідання під час судового розгляду. Судовий розпорядник вживає заходів, щоб свідки, яких допитали, не спілкувалися з тими, яких суд не допитав (ч. 2 ст. 165 ЦПК).

Насамкінець, судовий розпорядник виконує інші розпорядження головуючого, пов'язані із забезпеченням умов, необхідних для розгляду справи.

Вимоги судового розпорядника повинні сприйматися особами, які беруть участь у справі, свідками, експертами, спеціалістами, перекладачами та іншими особами, присутніми у залі судового засідання, так само, коли б вони виходили від головуючого в справі, і в разі ігнорування цих вимог до таких учасників цивільного процесу будуть вжиті відповідні процесуальні заходи примусу головуючим у справі, такі як попередження про недопустимість таких дій, видалення із судового засідання.

Скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника розглядаються судом у цьому самому процесі. Відповідно до ч. 5 ст. 160 ЦПК головуючий розглядає скарги на дії чи бездіяльність судового розпорядника щодо виконання покладених на нього обов'язків, про що постановляє ухвалу.

Схожі статті




Цивільний процес України - Харитонов Є. О. - 3. Особи, які здійснюють організаційно-технічне забезпечення цивільного процесу

Предыдущая | Следующая