Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 5. Відкриття спадщини
Згідно зі ст. 1220 ЦК підставами відкриття спадщини є смерть фізичної особи або оголошення її померлою.
Таким чином, у ЦК йдеться про 2 різних види юридичних фактів:
1) смерть - це подія, тобто обставина, яка не залежить від волі суб'єктів права. При цьому для самого виникнення спадкових правовідносин не має значення, що саме було причиною смерті. Визначальним є факт смерті;
2) оголошення фізичної особи померлою - стає підставою виникнення спадкових правовідносин за умови наявності рішення суду, яке грунтується на припущенні, що фізична особа (спадкодавець) померла (ст. 46 ЦК).
Момент відкриття спадщини визначається залежно від того, яка зі вказаних обставин є підставою виникнення спадкових правовідносин.
Якщо підставою виникнення спадкових правовідносин є смерть спадкодавця, то часом відкриття спадщини визнається день його смерті. Факт смерті спадкодавця підтверджується свідоцтвом про смерть, виданим органом РАЦС.
Якщо підставою виникнення спадкових правовідносин є оголошення фізичної особи померлою, то час відкриття спадщини визначається відповідно до правил ч. З ст. 46 ЦК, яка передбачає, що фізична особа оголошується померлою від дня набрання законної сили рішенням суду про це. Таке рішення є підставою для реєстрації органами РАЦС факту смерті та видачі ними свідоцтва про смерть.
Якщо фізична особа зникла безвісті за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави припустити її загибель від конкретного нещасного випадку або у зв'язку з воєнними діями, то вона може бути оголошена судом померлою і, відповідно, спадщина відкривається від дня вірогідної смерті цієї особи.
Якщо в свідоцтві про смерть спадкодавця зазначений тільки місяць або рік смерті, то часом відкриття спадщини слід вважати останній день вказаного місяця або року.
Стосовно осіб, які померли в один день, але у різні години доби, час відкриття спадщини є однаковим. Оскільки спадщина після таких осіб відкривається одночасно, то вони не успадковують одна після одної, а натомість вважаються окремими спадкодавцями. Це пояснюється тим, що часом відкриття спадщини визнають саме день, а не година смерті людини. Отже, особи, що померли в один день, хоча і в різний час доби, вважаються такими, що померли в один час. Спадщина після кожної з них відкривається в той самий день, тому вони не успадковують одна після одної. Сказане стосується також осіб, які померли піл час спільної небезпеки (стихійного лиха, аварії, катастрофи тощо). Спадщина відкривається одночасно і окремо щодо кожної з цих осіб.
Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця (ст. 1221 ЦК). При цьому під "місцем відкриття спадщини" мається на увазі не "місце" як точка на місцевості, конкретне помешкання, дім, вулиця тощо, а певний населений пункт (місто, селище, село тощо).
Місце відкриття спадщини може не співпадати з місцем смерті спадкодавця. Наприклад, якщо людина померла не в місці свого постійного проживання, а під час перебування у відрядженні, санаторії, місцях позбавлення волі, то місцем відкриття спадщини вважається той населений пункт, де померлий постійно проживав.
Місцем проживання фізичної особи, яка не досягла 10-річного віку, вважається місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким ця особа проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу, в якому вона проживає.
Місцем проживання фізичних осіб віком від 10 до 14 років вважається місце проживання їх батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вони проживають, опікуна або місцезнаходження учбового закладу, в якому ці особи проживають, якщо інше місце проживання не встановлено угодою між дитиною та батьками (усиновителями, опікуном) або організацією, що виконує стосовно дитини функції опікуна.
Фізична особа, що досягла 14 років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, встановлених законом.
Для недієздатних осіб місцем їхнього проживання вважається місце проживання їх опікуна або місцезнаходження відповідної організації, яка виконує стосовно такої особи функції опікуна.
Якщо місце проживання спадкодавця встановити неможливо, то місцем відкриття спадщини вважається місце, де знаходиться нерухоме майно або основна його частина (майно більшої вартості). Якщо ж померлий не мав нерухомості, то місцем відкриття спадщини вважається те місце, де знаходиться основна частина рухомого майна.
Місце відкриття спадщини підтверджується відповідними документами: свідоцтвом органів РАЦС про смерть спадкодавця, якщо його останнє постійне місце проживання і місце смерті збігаються; довідками житлово-експлуатаційної організації, виписками з трудової книжки померлого тощо. Якщо місце проживання спадкодавця встановити неможливо, місце відкриття спадщини підтверджується довідкою виконавчого органу місцевої ради про місцезнаходження спадкового майна чи його частини.
Схожі статті
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Глава 35. Загальні положення про спадкування
Глава 35. Загальні положення про спадкування 1. Основні категорії спадкування Спадкове право тісно пов'язане з усіма іншими видами майнових прав. З...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 1. Основні категорії спадкування
Глава 35. Загальні положення про спадкування 1. Основні категорії спадкування Спадкове право тісно пов'язане з усіма іншими видами майнових прав. З...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Розділ VII. СПАДКОВЕ ПРАВО
Глава 35. Загальні положення про спадкування 1. Основні категорії спадкування Спадкове право тісно пов'язане з усіма іншими видами майнових прав. З...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 2. Поняття спадкування і права на спадкування
Стаття 1216 ЦК визначає спадкування як перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців)....
-
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою слугує, передусім, захисту майнових інтересів відсутньої особи та інтересів осіб, з якими вона перебуває у...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 5. Місце проживання фізичної особи
Місце проживання має істотне значення для здійснення і захисту прав фізичної особи, забезпечення стабільності цивільних відносин. Так, місце проживання...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 5.2. Класифікація юридичних фактів
Акти цивільного законодавства України не містять чіткої класифікації юридичних фактів за тими чи іншими ознаками. Не вказані в них і критерії для таких...
-
За наявності достатніх підстав за заявою батьків (усиновлювачів), піклувальника, органу опіки та піклування згідно з ч. 5 ст. 32 ЦК суд може обмежити...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 12. Опіка та піклування
Опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб, а також...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 4. Ім'я фізичної особи
Згідно зі ст. 26 ЦК фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією та ЦК, а також здатна мати усі майнові права, встановлені ЦК...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 1. Поняття зобов'язання
Глава 20. Загальні положення про зобов'язання 1. Поняття зобов'язання Термін "зобов'язання" має декілька значень. Зокрема, він використовується для...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Поняття договору управління майном
Безпосередньо договору управління майном присвячена гл. 70 ЦК. Також відносини управління майном, залежно від того, яке майно є предметом договору...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 10. Договір управління майном
Безпосередньо договору управління майном присвячена гл. 70 ЦК. Також відносини управління майном, залежно від того, яке майно є предметом договору...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Глава 20. Загальні положення про зобов'язання
Глава 20. Загальні положення про зобов'язання 1. Поняття зобов'язання Термін "зобов'язання" має декілька значень. Зокрема, він використовується для...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Розділ IV. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО
Глава 20. Загальні положення про зобов'язання 1. Поняття зобов'язання Термін "зобов'язання" має декілька значень. Зокрема, він використовується для...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 3. Види спадкування
Цивільне законодавство України розрізняє 2 види спадкування: 1) за заповітом; 2) за законом (ст. 1217 ЦК). Однак слід зазначити, що крім спадкування за...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 2. Первісні (первинні) способи набуття права власності
Первинними є такі способи набуття права власності, де права власника не грунтуються на правах інших осіб. Первинними способами виникнення права власності...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 5. Представництво за довіреністю
Представник зобов'язаний особисто вчинити дію, передбачену наданим йому повноваженням. Але він може також передоручити її здійснення іншій особі, якщо...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 4. Передоручення
Представник зобов'язаний особисто вчинити дію, передбачену наданим йому повноваженням. Але він може також передоручити її здійснення іншій особі, якщо...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 3. Правосуб'єктність юридичної особи
Цивільна правосуб'єктність юридичної особи, тобто її здатність бути суб'єктом цивільних відносин, складається з цивільної правоздатності та цивільної...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 2. Особливості відшкодування шкоди різних форм
Відшкодування шкоди, завданої особою у разі здійснення нею права на самозахист або у стані крайньої необхідності. Згідно зі ст. 1169 ЦК шкода, завдана...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Характеристика договору управління майном
Безпосередньо договору управління майном присвячена гл. 70 ЦК. Також відносини управління майном, залежно від того, яке майно є предметом договору...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 3. Зміст (обсяг) правоздатності фізичної особи
Згідно зі ст. 26 ЦК фізична особа має усі особисті немайнові права, встановлені Конституцією та ЦК, а також здатна мати усі майнові права, встановлені ЦК...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 11. Фізична особа як підприємець
У ст. 49 ЦК акти цивільного стану визначаються як події та дії, що нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 10. Акти цивільного стану
У ст. 49 ЦК акти цивільного стану визначаються як події та дії, що нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 2.2. Об'єкти цивільних правовідносин
2.1. Суб'єкти цивільних правовідносин Суб'єктами цивільного правовідношення є його учасники. Згідно зі ст. 2 ЦК ними можуть бути люди (фізичні особи),...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 1. Поняття і ознаки юридичної особи
1. Поняття і ознаки юридичної особи ЦК не дає визначення поняття юридичної особи. Натомість ст. 80 ЦК, котра називається "Поняття юридичної особи",...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - Глава 8. Юридичні особи
1. Поняття і ознаки юридичної особи ЦК не дає визначення поняття юридичної особи. Натомість ст. 80 ЦК, котра називається "Поняття юридичної особи",...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 2.1. Суб'єкти цивільних правовідносин
2.1. Суб'єкти цивільних правовідносин Суб'єктами цивільного правовідношення є його учасники. Згідно зі ст. 2 ЦК ними можуть бути люди (фізичні особи),...
-
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 3. Склад правовідносин представництва
Як зазначалося вище, до складу правовідносин входять: суб'єкти, об'єкт, зміст (права та обов'язки суб'єктів правовідносин). При характеристиці суб'єктів...
Цивільне право України - Харитонов Є. О. - 5. Відкриття спадщини