Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Відповідальність
Односторонній характер договору позики виявляється в тому, що укладенням договору для позикодавця (кредитора) створюється виключно право вимоги, а на позичальника (боржника) покладається обов'язок повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Крім того, укладенням відплатного договору позики позичальник покладає на себе обов'язок сплатити позикодавцеві проценти від суми позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК).
Умови про строк і порядок повернення позики не є істотними умовами договору. Тому якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором (абз. 2 ч. 1 ст. 1049 ЦК). Таким чином, у разі укладення безстрокового договору позики позичальникові надається триваліший пільговий строк для задоволення вимог позикодавця, ніж той, що передбачений в ч. 2 ст. 530 ЦК, що є нормою загального порядку.
Якщо сторони не визначили своєю домовленістю порядок повернення позики, то остання вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок (ч. З ст. 1049 ЦК). Грошові кошти, надані в позику в готівковій формі, вважаються поверненими у момент їх передачі позикодавцеві. В інтересах позичальника проявити увагу до належного оформлення виконання позикового зобов'язання. Прийнявши виконання зобов'язання, позикодавець повинен на вимогу позичальника видати йому розписку про одержання виконання частково або в повному обсязі. Якщо позикові відносини оформлювалися видачею позичальником позикодавцеві боргової розписки, то останній, приймаючи виконання зобов'язання, повинен повернути її позичальнику. Наявність боргового документа у позичальника підтверджує виконання ним свого обов'язку. У разі відмови позикодавця повернути боргову розписку або видати розписку про одержання виконання позичальник має право затримати виконання зобов'язання. У цьому разі настає прострочення кредитора.
Цікавим представляється питання про можливість дострокового виконання позичальником свого договірного обов'язку. Існування зазначеного права залежить від відплатності або безвідплатності позикових відносин. Відповідно до ст. 531 ЦК боржник має право виконати свій обов'язок достроково, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства або не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту. Указана загальна презумпція правомірності дострокового виконання обов'язку деталізується у ч. 2 ст. 1049 ЦК, згідно з якою позика, надана за договором безпроцентної позики, може бути повернена позичальником достроково, якщо інше не встановлено договором. Зазначені положення цілком справедливі, оскільки у безвідплатних позикових відносинах позикодавця цікавить лише повернення позики, тому якщо подібне відбудеться до спливу встановленого строку, то вважається, що права й інтереси кредитора порушені не будуть. Абсолютно інша ситуація має місце при укладенні відплатного договору позики. В останньому випадку, вступаючи в договірні відносини, позикодавець розраховує не тільки на повернення позики, але й на отримання доходу у вигляді процентів від суми позики. Розмір цього доходу безпосередньо залежить від строку знаходження позики у боржника, тобто від строку договору. Таким чином, дострокове повернення позики, наданої за відплатним договором, без згоди позикодавця буде пов'язано з порушенням його прав і законних інтересів, і подібні дії слід кваліфікувати як неналежне виконання позикового зобов'язання. Даний висновок цілком відповідає диспозитивному формулюванню положень ст. 531 ЦК, оскільки дострокове виконання суперечитиме суті відплатних позикових відносин. Проте якщо позикодавець дасть згоду на дострокове повернення позики, наданої за відплатним договором, то подібні дії позичальника будуть правомірними.
Імперативне закріплення в цивільному законодавстві конструкції реального договору позики вимагає вирішення проблеми "безгрошових" позик, що часто зустрічається, яка полягає в тому, що при укладенні таких позика взагалі не надавалася або передавалася в меншому розмірі. З метою захисту позичальника від недобросовісних позикодавців була розроблена процедура оспорювання договору позики за "безгрошовістю". Згідно зі ст. 1051 ЦК позичальник має право оспорити договір позики на тій підставі, що грошові кошти або речі насправді не були одержані ним від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором. Якщо договір позики має бути укладений у письмовій формі, рішення суду не може грунтуватися на свідченнях свідків для підтвердження того, що гроші або речі насправді не були одержані позичальником від позикодавця або були одержані в меншій кількості, ніж встановлено договором. Заперечення однією із сторін факту вчинення правочину або оспорювання окремих його частин може доводитися письмовими доказами, засобами аудіо -. відеозапису та іншими доказами, крім свідчень свідків. Проте свідчення свідків будуть кваліфіковані як допустимий засіб доказування лише у випадку, коли договір позики був укладений під впливом обману, насильства, зловмисної домовленості представника позичальника з позикодавцем або під впливом тяжкої обставини (абз. 2 ч. І ст. 1051 ЦК). Якщо безгрошевість позики буде доведено, то договір буде визнаний неукладеним. При доведеності факту передання позики в меншому розмірі, ніж це вказано в договорі, останній вважається укладеним на меншу (доведену) суму.
З метою стимулювання позичальника до належного виконання своїх договірних обов'язків і для отримання додаткових гарантій їх здійснення сторонами можуть бути передбачені додаткові способи забезпечення виконання зобов'язання. При цьому можуть бути вибрані будь-які з перерахованих у гл. 49 ЦК різновиди способів забезпечення виконання зобов'язання, як і ті, що в ній не передбачені (наприклад, договір страхування). У разі невиконання позичальником обов'язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов'язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК, якщо інше не встановлено договором.
Універсальність конструкції договору позики виявляється також в тому, що грошовий борг, що входить до змісту інших зобов'язань, може бути трансформований у позикове зобов'язання. У даному випадку необхідно говорити про новацію боргу в позикове зобов'язання. Відповідно до ст. 1053 ЦК за домовленістю сторін борг, що виник із договорів купівлі-продажу, найму майна або з іншої підстави, може бути замінений позиковим зобов'язанням. Заміна боргу позиковим зобов'язанням провадиться з додержанням вимог ЦК про новацію і здійснюється у формі, встановленій для договору позики.
Відповідальність
У зв'язку з тим, що в позиковому правовідношенні обов'язки покладені лише на позичальника, то і порушити договір може лише він. Наслідки порушення позичальником договору залежать від його предмета.
Договір позики грошових коштів породжує грошове зобов'язання. Тому, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК, якою передбачено, що "боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом"1. Крім того, якщо був порушений відплатний договір позики, то не слід забувати про обов'язок позичальника сплатити позикодавцеві проценти від суми позики (ч. 1 ст. 1048 ЦК), які за своєю природою є ціною договору. Проценти від суми позики (ціна договору) та проценти за безпідставне користування чужими грошовими коштами нараховуються на суму боргу та стягуються шляхом їх складання (кумулятивно). За загальним правилом нарахування "процентів відповідальності" на "проценти - ціну позики" не відбувається, але може бути передбачено спеціальною домовленістю сторін або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 1050 ЦК, якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов'язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552 ЦК, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до ст. 1048 ЦК2. Неустойка є спеціальною формою цивільно-правової відповідальності, тому в даному випадку неустойка, предметом якої будуть речі, визначені родовими ознаками, підлягає стягненню лише у випадку, якщо вона передбачена, а її розмір визначений договором або законом (ч. 1 ст. 548, ч. 2 ст. 551 ЦК).
Схожі статті
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Зміст договору позики
Односторонній характер договору позики виявляється в тому, що укладенням договору для позикодавця (кредитора) створюється виключно право вимоги, а на...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 5. Підтвердження виконання зобов'язання
Спосіб виконання зобов'язання - це порядок та послідовність здійснення сторонами дій у процесі виконання зобов'язання. Спосіб виконання зобов'язання, як...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Спосіб, строк (термін) та місце виконання зобов'язання
Спосіб виконання зобов'язання - це порядок та послідовність здійснення сторонами дій у процесі виконання зобов'язання. Спосіб виконання зобов'язання, як...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 1. Загальні положення про зберігання
1. Загальні положення про зберігання Договір зберігання має широке застосування у цивільному обороті. Він укладається у випадках, коли у власника або...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 48. Договір зберігання
1. Загальні положення про зберігання Договір зберігання має широке застосування у цивільному обороті. Він укладається у випадках, коли у власника або...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Предмет виконання зобов'язання
Предметом виконання зобов'язання, зокрема, є певна річ, робота, послуга, гроші, що боржник повинен передати, виконати, надати чи сплатити кредиторові або...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Неустойка
Одним із найбільш поширених видів забезпечення виконання зобов'язань, який виступає формою цивільно-правової відповідальності, є неустойка - грошова сума...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Суб'єкти зобов'язань
Суб'єктами зобов'язання є його сторони - кредитор і боржник (ч. 1 ст. 510 ЦК). Сторонами зобов'язання в більшості випадків є один кредитор і один...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Підстави припинення договору та розірвання договору
Основним обов'язком наймодавця є обов'язок передати наймачеві майно належної якості та у належний строк (статті 765,767 ЦК). Під передачею майна слід...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Розірвання, зміна договору міни, визнання його недійсним
Одномоментності виконання зобов'язань з обміну товарами закон не вимагає - строки їх передачі можуть не збігатися. У такому випадку повинні бути особливо...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Форма договору
Одномоментності виконання зобов'язань з обміну товарами закон не вимагає - строки їх передачі можуть не збігатися. У такому випадку повинні бути особливо...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Строки у договорі міни
Одномоментності виконання зобов'язань з обміну товарами закон не вимагає - строки їх передачі можуть не збігатися. У такому випадку повинні бути особливо...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 5. Гарантія
Гарантія відноситься до особистих забезпечень. Законодавець, запровадивши гарантію фінансової установи як самостійне, незалежне від основного...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Зміст договору комісії та його виконання
Зміст договору комісії становлять права та обов'язки сторін, які певним чином співвідносяться між собою. Комісіонер зобов'язаний вчинити один або кілька...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 1. Поняття та умови договору доручення
1. Поняття та умови договору доручення За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 49. Договір доручення
1. Поняття та умови договору доручення За договором доручення одна сторона (повірений) зобов'язується вчинити від імені та за рахунок другої сторони...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Порука
Порука як особистий вид забезпечення виконання зобов'язання означає, що у разі порушення боржником зобов'язання, нею забезпеченого, майнові інтереси...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Завдаток
Ще одним видом забезпечення виконання зобов'язань, який є формою цивільно-правової відповідальності, виступає завдаток. Згідно з ч. 1 ст. 570 ЦК завдаток...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Умови договору підряду
Договір підряду - консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Правова характеристика договору підряду
Договір підряду - консенсуальний договір, він вступає в силу з моменту його укладення, тобто досягнення сторонами домовленості за всіма істотними...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Припинення договору позички
Реальність або консенсуальність конкретного договору позички не впливає на комплекс обов'язків користувача. Користувач зобов'язаний: І) користуватися...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Обов'язки користувача
Реальність або консенсуальність конкретного договору позички не впливає на комплекс обов'язків користувача. Користувач зобов'язаний: І) користуватися...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Поняття договору позички
1. Поняття та елементи договору позички Поняття договору позички Відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець)...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 1. Поняття та елементи договору позички
1. Поняття та елементи договору позички Поняття договору позички Відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець)...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - ГЛАВА 42. Договір позички
1. Поняття та елементи договору позички Поняття договору позички Відповідно до ч. 1 ст. 827 ЦК України за договором позички одна сторона (позичкодавець)...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 4. Договір оренди житла з викупом
Відповідно із Конституцією ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду (ч. З ст. 47). Унаслідок цього...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 3. Розірвання договору найму житла
Відповідно із Конституцією ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше, як на підставі закону за рішенням суду (ч. З ст. 47). Унаслідок цього...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Елементи договору позики
Сторонами договору позики є позикодавець і позичальник. Чинний ЦК, враховуючи універсальний характер договору позики, не обмежує можливості яких-небудь...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - 2. Поняття та види зобов'язань
Зобов'язання передусім є цивільними правовідносинами. Відповідно до ст. 509 ЦК зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник)...
-
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Зміст договору застави
Договір застави, як і будь-який інший забезпечувальний правочин, укладається у письмовій формі під загрозою нікчемності (ст. 547 ЦК). Якщо предметом...
Цивільне право. Том 2 - Борисова В. І. - Відповідальність