Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Загальні положення
Загальні положення
Поряд із фізичними та юридичними особами учасниками цивільних відносин ЦК визнає державу Україна (далі - держава), Автономну Республіку Крим (далі - АРК), територіальні громади, іноземні держави та інших суб'єктів публічного права (ч. 2 ст. 2). ЦК закріплює правові форми участі держави, АРК, територіальних громад (далі - публічних утворень) у цивільних відносинах (статті 167-169), визначає органи та представників, через яких вони можуть діяти у цих відносинах (статті 170-173), а також встановлює засади відповідальності за їх зобов'язаннями (статті 174-176).
Включення публічних утворень до кола учасників цивільних відносин пояснюється необхідністю вирішення останніми поряд із публічними, загальнодержавними, місцевими завданнями додаткових, допоміжних завдань як учасників майнових відносин, що потребує наділення цих утворень цивільною правоздатністю. Поєднання в останніх владних повноважень із цивільною правоздатністю визначає й особливий підхід до визнання публічних утворень учасниками цивільних відносин. ЦК відокремив публічні утворення від таких суб'єктів цивільних відносин, як фізичні особи та юридичні особи, хоча і визнав, що публічні утворення діють у цих відносинах на рівних правах з іншими учасниками, тобто користуються тим самим правовим режимом.
Слід зауважити, що при розробленні нового ЦК пропонувалося державу, АРК і територіальні громади разом з іншими публічними утвореннями (органами державної влади, органами влади АРК, органами місцевого самоврядування, державними підприємствами тощо) визнати, як це зроблено, наприклад у законодавстві Німеччини, юридичними особами публічного права, охопивши, таким чином, терміном "юридична особа публічного права" майже всі види публічних утворень: від господарюючих публічних організацій, органів державної влади, органів місцевого самоврядування до публічно-владних організацій. Вважаємо, цей підхід мав суто утилітарний характер, а саме бажання обмежитися традиційними інститутами цивільного права з тим, щоб не виділяти нового додаткового суб'єкта цивільного обороту. Виходячи з того, що публічні утворення - не природні, а штучні, логічним було прирівняти їх у межах цивільного обороту до статусу штучного утворення - юридичної особи. Утім при застосуванні даної концепції виникає певна суперечність, якої непросто позбутися. Зокрема, держава - це універсальна політико-управлінська система в суспільстві, що виконує публічні функції і виступає у цьому і як цілісний суб'єкт, і як система пов'язаних між собою інститутів і структур, що здійснюють її функції. Конститутивною ознакою держави завжди є публічна влада. А звідси - вступ держави у цивільні відносини, що засновані на засадах юридичної рівності і вільного волевиявлення їх учасників, по суті, призводить до руйнації вказаних засад, незважаючи на те, який статус державі буде надано для участі у цивільних відносинах. Можна, безумовно, погодитися з тим, що у вказаних відносинах публічні утворення не можуть виявляти свої публічно-владні властивості1. Але ж як цього досягти?2 Цивільну правоздатність, наприклад, держави неможливо розглядати ізольовано від її політичної влади3.
До того ж державі притаманна правотворча функція, а це означає, що вона сама визначає порядок, форми і характер належних їй прав у межах цілей свого існування.
Саме для уникнення вказаного протиріччя законодавець уже в останній редакції нового ЦК відійшов від згаданої вище концепції, сприйнявши традиційну теорію держави, і не відніс ні державу, ні інші публічні утворення до юридичних осіб публічного права, визнавши їх самостійними учасниками цивільного обороту.
Перелік публічних утворень, що діють у цивільних відносинах, грунтується на системі адміністративно-територіального устрою України (ст. 133 Конституції) і є вичерпним. Причому, хоча держава традиційно визнавалася особливим суб'єктом цивільних відносин, чіткого її статусу як безпосереднього суб'єкта останніх законодавство не визначало. Нормативно регулювалися лише окремі аспекти участі держави у цивільному обороті, зокрема, перехід у и власність деяких видів майна (статті 136, 137 ЦКУРСР), відшкодування шкоди, заподіяної незаконними діями державних і громадських організацій, а також службових осіб (ст. 442 ЦК УРСР), участь у спадкових відносинах (ч. 2 ст. 524, ст. 534 ЦК УРСР). Новий ЦК визначив статус держави у цивільних відносинах, визнавши її нарівні з АРК і територіальними громадами учасником цих відносин. Визнання останніх (АРК і територіальних громад) учасниками цивільних відносин обумовлюється здійсненням територіальної автономії та місцевого самоврядування.
Усі публічні утворення діють у цивільних відносинах на рівних правах з іншими їх учасниками. Утім як це досягається? Розуміючи, що до цивільного обороту залучаються нові учасники, закон встановив: вони набувають і здійснюють права та обов'язки через відповідні органи у межах компетенції1 останніх, яка встановлена законом. Так, держава набуває і здійснює права та обов'язки через органи державної влади, АРК - через органи влади АРК, територіальні громади - через органи місцевого самоврядування (статті 170-172 ЦК). Зокрема, згідно з Конституцією, а також Законом України "Про Верховну Раду АРК" вищим представницьким органом АРК є Верховна Рада АРК. Це ж стосується й Ради міністрів АРК(ст. 136 Конституції).
Відповідно до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"2 місцеве самоврядування здійснюється територіальними громадами сіл, селищ, міст через сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи (виконавчі комітети, відділи, управління тощо) (ч. 2 ст. 2; ст. 11). Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності, у тому числі виконують усі майнові операції, можуть передавати об'єкти права комунальної власності у постійне або тимчасове користування юридичним та фізичним особам, здавати їх в оренду, продавати і купувати, використовувати як заставу, вирішувати питання їх відчуження, визначати в договорах умови використання і фінансування об'єктів, що приватизуються та передаються у користування і оренду (ч. 5 ст. 60 Закону).
Для того щоб не руйнувати основний принцип цивільно-правового регулювання у відносинах за участю публічних утворень, для яких основною ознакою є і залишається публічна влада (а це стосується не тільки держави, а певною мірою також АРК і територіальних громад), законодавець знаходить їм для участі у цих відносинах заміну, застосувавши відому цивільному законодавству модель представництва. Враховуючи, що відповідно до доктрини цивільного права до участі у цивільному обороті допускаються тільки ті організації, які є юридичними особами, органам влади надається статус юридичних осіб публічного права. Саме ці органи (органи державної влади, органи влади АРК, органи місцевого самоврядування) є суб'єктами цивільно-правових відносин.
Утім до останнього часу в науковій літературі стосовно правового статусу цих органів теж існували різні точки зору. Одні правники вважали, що вони повинні мати статус юридичної особи, інші ж виступали проти цього, висловлюючи побоювання, що поява юридичних осіб публічного права перетворить державний апарату цивілістичну структуру, по суті ототожнюючи такі поняття, як державна служба і публічна юридична особа. Вважаємо, наведений підхід звужує поняття юридичної особи публічного права, а для перетворення державного апарату в цивілістичну структуру немає підгрунтя, оскільки органи влади діють у цивільних відносинах тільки для виконання певних завдань.
До того ж новий ЦК поставив крапку у вирішенні цього питання. Щоб стати учасником цивільних відносин, органи влади набувають статусу юридичної особи публічного права, будучи одним з її видів. Публічні юридичні особи - це публічні утворення, що мають на меті державні інтереси, тобто визнані державою і забезпечені правом інтереси соціальної спільноти, задоволення яких служить неодмінною умовою і гарантією її існування та розвитку. Порядок створення, організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб публічного права визначаються не положеннями цивільного законодавства, а нормами державного, адміністративного та інших галузей публічного законодавства. Звідси й основою їх виникнення є публічно-правовий акт, що одночасно визначає також внутрішню сторону відносин юридичної особи публічного права. Коли ж публічні юридичні особи стають учасниками цивільних відносин, на них, якщо інше не буде встановлено законом, поширюються правила ЦК (ст. 82), оскільки саме у цих випадках вони немовби прирівнюються до юридичних осіб приватного права, але, безумовно, ними не стають. При цьому вказані публічні утворення позбавляються будь-яких привілеїв перед іншими учасниками цивільних відносин - фізичними та юридичними особами.
У випадках і у порядку, встановлених законом, іншими нормативно-правовими актами, від імені держави, АРК, територіальних громад за спеціальними дорученням можуть виступати фізичні та юридичні особи, органи державної влади, органи влади АРК та органи місцевого самоврядування (ст. 173 ЦК). Так, відповідно до Закону "Про місцеве самоврядування в Україні" певні повноваження для вступу в цивільно-правові відносини можуть бути покладені на сільського, селищного, міського голову, але у межах його компетенції (ст. 42).
Виходячи з викладеного вище, слід розрізняти, тим не менше: хто стає стороною у договорах, які укладаються такими представниками. Так, якщо договір укладається безпосередньо компетентним органом держави від її імені, остання і стає стороною цього договору. Саме у держави в такому випадку виникають права, обов'язки та відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору. Навпаки, якщо договір укладається, наприклад, державним підприємством без посилання на те, що воно діє як представник держави, то така публічна юридична особа діє як самостійний учасник цивільного обороту і за її дії держава не відповідає.
Публічні утворення як учасники цивільних відносин мають спеціальну цивільну правоздатність, що відповідає меті їх створення.
Схожі статті
-
Загальні положення Поряд із фізичними та юридичними особами учасниками цивільних відносин ЦК визнає державу Україна (далі - держава), Автономну...
-
У цивільно-правовій сфері кодифікація є одним з основних способів систематизації (впорядкування) законодавства. Вона полягає у прийнятті єдиного нового...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 1. Поняття та види актів цивільного законодавства
1. Поняття та види актів цивільного законодавства Акти цивільного законодавства України - це сукупність структурно упорядкованих у нормативно визначеному...
-
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 7. Фізична особа - підприємець
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 6. Акти цивільного стану
Актами цивільного стану є події та дії, які нерозривно пов'язані з фізичною особою і започатковують, змінюють, доповнюють або припиняють її можливість...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 4. Створення юридичної особи
Відповідно до чинного законодавства юридична особа вважається створеною з дня її державної реєстрації. Тобто, хоча юридичні особи і засновуються за...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Глава 2. Акти цивільного законодавства
1. Поняття та види актів цивільного законодавства Акти цивільного законодавства України - це сукупність структурно упорядкованих у нормативно визначеному...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 1. Сутність юридичної особи
1. Сутність юридичної особи До учасників цивільних правовідносин ст. 2 ЦК відносить юридичних осіб. Що ж являє собою юридична особа? З'ясування цієї...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 7. Органи юридичної особи
Юридична особа - самостійний щодо своїх учасників суб'єкт цивільних правовідносин. Вона набуває цивільних прав і бере на себе цивільні обов'язки через...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Глава 7. Юридична особа як суб'єкт цивільних правовідносин
1. Сутність юридичної особи До учасників цивільних правовідносин ст. 2 ЦК відносить юридичних осіб. Що ж являє собою юридична особа? З'ясування цієї...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 2. Поняття та ознаки юридичної особи
Згідно зі ст. 80 ЦК юридична особа-організація, створена шляхом об'єднання осіб та/або майна, яка наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю,...
-
У разі перетворення до нової юридичної особи переходить усе майно, всі права та обов'язки попередньої юридичної особи. Окремо слід зупинитися на такому...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 10. Припинення юридичних осіб
Тенденція до постійного розширення території, на якій кожна з юридичних осіб прагне здійснювати певні дії (виконувати роботи, надавати послуги тощо), -...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 9. Філії та представництва
Тенденція до постійного розширення території, на якій кожна з юридичних осіб прагне здійснювати певні дії (виконувати роботи, надавати послуги тощо), -...
-
Така особа здатна самостійно вчиняти дрібні побутові правочини і здійснювати особисті немайнові права на результати інтелектуальної, творчої діяльності,...
-
Норми цивільного права як приватного права завжди спрямовані на забезпечення приватних інтересів учасників цивільних відносин. Виходячи із цього, ніхто,...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Метод цивільно-правового регулювання
У радянській юридичній науці критеріями поділу галузей права всередині єдиної системи права вважали предмет правового регулювання як головний, основний...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Акти цивільного законодавства і договір
Особливістю їх, по-перше, є те, що вони можуть прийматися лише у випадках і у межах, встановлених Конституцією та законом. По-друге, згідно з Указом...
-
Особливістю їх, по-перше, є те, що вони можуть прийматися лише у випадках і у межах, встановлених Конституцією та законом. По-друге, згідно з Указом...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Принцип свободи підприємницької діяльності
Норми цивільного права як приватного права завжди спрямовані на забезпечення приватних інтересів учасників цивільних відносин. Виходячи із цього, ніхто,...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Принцип свободи договору
Норми цивільного права як приватного права завжди спрямовані на забезпечення приватних інтересів учасників цивільних відносин. Виходячи із цього, ніхто,...
-
Норми цивільного права як приватного права завжди спрямовані на забезпечення приватних інтересів учасників цивільних відносин. Виходячи із цього, ніхто,...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Принцип судового захисту цивільного права та інтересу
Відповідно до ст. 15 ЦК кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також захист...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 2. Цивільна правоздатність фізичної особи
1. Поняття фізичної особи як людини Цивільні правовідносини виникають та існують між людьми. З точки зору організації відносин між ними це можуть бути як...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 1. Поняття фізичної особи як людини
1. Поняття фізичної особи як людини Цивільні правовідносини виникають та існують між людьми. З точки зору організації відносин між ними це можуть бути як...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Глава 6. Фізична особа як суб'єкт цивільних правовідносин
1. Поняття фізичної особи як людини Цивільні правовідносини виникають та існують між людьми. З точки зору організації відносин між ними це можуть бути як...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 2. Елементи цивільних правовідносин
Глава 5. Поняття і особливості цивільних правовідносин 1. Поняття цивільних правовідносин Серед різноманітних зв'язків, що виникають у суспільстві...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Благодійні організації
Загальні засади благодійництва, правове регулювання благодійної діяльності здійснюється на основі Закону України "Про благодійництво та благодійні...
-
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - 8. Організаційно-правові форми юридичних осіб
Організаційно-правова форма юридичної особи - певний тип організації, в якій повинна створюватися і діяти юридична особа того чи іншого виду. ЦК...
Цивільне право. Том 1 - Борисова В. І. - Загальні положення