Цивільне право - Майданик P. A. - 6. Поняття і види підзаконних актів цивільного законодавства

Підзаконні акти цивільного законодавства є виданими на виконання законів нормативно-правовими актами відповідних державних органів, суб'єктів з делегованою публічною компетенцією, в яких формулюються норми цивільного права.

Всі підзаконні акти цивільного законодавства повинні відповідати Конституції, ЦК України, іншим Законам України. На такі акти цивільного законодавства поширюються загальні вимоги для підзаконних нормативно-правових актів (зокрема, вони повинні мати всі реквізити: назву, хто видав, дату видання, причини видання, підпис уповноваженої особи і печатку).

Стаття 4 ЦК України до переліку підзаконних актів цивільного законодавства відносить: 1) акти Президента України у випадках, встановлених Конституцією України; 2) постанови Президента України, які не суперечать ЦК України, іншим законам; 3) цивільно-правові акти, видані іншими державними органами, органами влади Автономної Республіки Крим у випадках і в межах, встановлених Конституцією і законом.

Норма ст. 4 ЦК України містить положення, згідно з яким підзаконний акт цивільного законодавства може бути виданий лише державним органом як окремим суб'єктом публічного права з притаманною йому публічною правосуб'єктністю.

Доктрина права визнає державним органом суб'єкта публічних правовідносин і носія публічних повноважень, юридично відокремленого наділенням його власною, відмінною від інших органів, компетенцією.

Тому для цілей публічного права зазначені суб'єкти в принципі не потребують наділення їх правами юридичної особи. Обмеження кола суб'єктів видання підзаконних актів цивільного законодавства державними органами додаткової актуальності надає питанням припустимості видання таких актів юридичними особами публічного права, яким делеговані владно-розпорядчі повноваження державного органу.

Такого роду юридичні особи наділені спеціальною правосуб'єктністю з метою задоволення публічного інтересу виключно або переважно шляхом здійснення господарської діяльності. В останньому випадку йдеться про дуалістичну, приватно-публічну правосуб'єктність особи, яка уповноважена вчиняти приватно - і публічно-правові дії. У зв'язку з цим юридична особа публічного права може бути наділена (шляхом делегування) частиною публічної компетенції державного органу у випадках і в межах, встановлених законом. До таких юридичних осіб може бути віднесено бюро технічної інвентаризації, державні корпорації тощо. На відносини щодо здійснення такими юридичними особами публічної компетенції слід поширювати положення законодавства про державні органи, зокрема в частині видання підзаконних актів цивільного законодавства.

Ієрархічність органів державного управління зумовлює рівень юридичної сили виданих ними нормативних актів. Укази і розпорядження Президента України є джерелами цивільного права, які за юридичною силою можуть розглядатися найвищими серед підзаконних нормативних актів цивільного законодавства (ч. З ст. 4 ЦК).

Актами цивільного законодавства є також постанови КМ України (ч. 4 ст. 4 ЦК), на які припадає основний тягар оперативного регулювання відносин у сфері економічної діяльності. Вони деталізують положення законів, зокрема затверджують певні загальнообов'язкові правила (торгівлі, побутового обслуговування населення, перевезень на транспорті тощо). Разом з тим у тих випадках, коли постанови KM України дублюють норми закону, повинні застосовуватися лише норми закону.

Постанови та накази видають окремі міністерства, їх структурні підрозділи (департаменти, відділи тощо) щодо закріплених за ними напрямків регуляторного впливу на суспільні відносини. Нормативні акти міністерства та відомств не повинні суперечити законам та іншим актам вищих органів державної влади. Якщо ці акти суперечать іншим законам і нормативним актам вищої юридичної сили, то вони мають бути скасовані.

Схожі статті




Цивільне право - Майданик P. A. - 6. Поняття і види підзаконних актів цивільного законодавства

Предыдущая | Следующая