Бюджетний менеджмент - Панкевич Л. В. - 4.3.2. Поняття бюджетного фінансування та його організація

Мета виконання видаткової частини бюджету - це фінансування заходів, затверджених у бюджеті протягом бюджетного року.

Фінансування із бюджету - це перерахування коштів на бюджетні рахунки розпорядників коштів відкритих в органах казначейства за Рахунком Ресурсів єдиного казначейського рахунку.

Фінансування із бюджету здійснюється за двома основними принципами: Плановість та цільовий характер використання бюджетних коштів. Принцип плановості Означає обов'язкове законодавче затвердження даних видатків. Цільовий характер означає обов'язковість використання розпорядниками виділених коштів за цільовим призначенням.

Організація фінансування покладена на фінансовий орган, який виконує бюджет. У процесі фінансування фінансові органи контролюють економне та цільове спрямування бюджетних коштів.

Керівники установ та організацій, які одержують у розпорядження бюджетні асигнування (планові суми, в межах яких можуть проводитись видатки із бюджету), називаються розпорядниками коштів. За обсягом наданих їм прав, обов'язків і відповідальності розпорядників коштів поділяють на три ступеня - головного, другого, третього.

Поділ розпорядників коштів на ступені у тому чи іншому бюджеті залежить від структури управління галуззю народного господарства чи соціально-культурних установ [20].

Головними розпорядниками бюджетних коштів у Державному бюджеті є керівники центральних відомств (установ), у місцевих бюджетах - керівники управлінь (відділів) обласних, міських і районних Рад народних депутатів; у міських, міст районного підпорядкування, у сільських і селищних бюджетах - голови цих Рад.

До розпорядників коштів другого ступеня належать керівники підвідомчих міністерствам і відомствам органів управління, яким, у свою чергу, підпорядковані окремі підприємства, організації та установи.

Розпорядниками коштів третього ступеня є керівники установ, організацій, підприємств, які підвідомчі головним чи другого ступеня розпорядникам бюджетних коштів (призначень).

Наприклад, окремі органи фінансової системи фінансуються за рахунок Державного бюджету, а їх керівники є розпорядниками асигнувань: Міністр фінансів України - головним розпорядником коштів, начальники обласних, міських, міст Києва і Севастополя, фінансових управлінь - розпорядники коштів другого ступеня, а завідувачі районних фінансових управлінь - розпорядниками коштів третього ступеня.

4.3.3. Методи і види фінансування з Державного бюджету

Відомі два основні методи бюджетного фінансування. Перший - відкриття кредитів - базується на принципі авансування видатків на кредитній основі. Відкриття кредитів не означає перерахування грошових коштів на видатки головним розпорядникам коштів. Це дозвіл фінансового органу на видачу коштів, яка потім здійснюється установами банків у межах встановлених видатковим розписом (спеціальний документ) асигнувань. Підставою для відкриття кредитів є розпис видатків. Зазначений метод використовувався в Україні при фінансуванні з Державного бюджету до 1 липня 1993 року.

Сутність другого методу, а саме перерахування коштів з рахунку бюджету на бюджетні рахунки розпорядників коштів, полягає у тому, що фінансовий орган перераховує бюджетні кошти з рахунку бюджету на рахунки розпорядників коштів тільки за їх наявності на цьому рахунку в цей момент.

Підставою для перерахування є затверджені в бюджеті суми видатків. Такий метод використовувався в Україні при фінансуванні з місцевих бюджетів.

З 1 липня 1993 року, відповідно до Указу Президента України № 219/93 "Про порядок виконання Державного бюджету України" від 18 червня 1993 року, з метою

Схожі статті




Бюджетний менеджмент - Панкевич Л. В. - 4.3.2. Поняття бюджетного фінансування та його організація

Предыдущая | Следующая