Бюджетна система України - Пасічник Ю. В. - 24.2. Франція

Загальні дані. Офіційна назва - Французька Республіка; територія - 551,6 тис. км2; населення - 58,8 млн осіб (1998 p.).

Адміністративно-територіальний устрій. Метрополія держави розділена на 22 регіони, 96 департаментів і близько 36 тис. комун. До складу Франції входять п'ять заморських департаментів - Гваделупа, Мартиніка, Гвіана, Сен-П'єр і Мікелон та Реюньйон; одна територія з особливим статусом - Майот; чотири заморські території - Нова Каледонія, Полінезія, Уолліс і Футуна, Південноантарктичні території.

Державний устрій. Адміністративно-територіальні одиниці наділені статусом місцевих колективів із системою виборчих органів самоврядування: регіональних, генеральних і муніципальних рад. Нині Франція називається V Республікою (І Республіка - 1793-1802 pp.; П Республіка - 1848-1852 pp.; ІП Республіка - 1875-1940 pp.; IV Республіка - 1946-1958 pp.). Форма - унітарна.

Органи державної влади. Головною посадовою особою держави є президент. Його повноваження такі:

Призначає прем'єр-міністра - голову уряду;

За поданням прем'єр-міністра призначає інших членів уряду;

Головує в уряді - Раді міністрів;

Після відповідної процедури консультацій розпускає Національні збори - одну з палат парламенту;

Підписує ордонанси і декрети Ради міністрів;

Призначає голову Конституційної Ради;

Е головнокомандувачем військових сил.

Отже, позиції президента Франції - одні з найсильніших у світі серед інших країн, що мають інститут президентства.

Законодавча влада представлена двома палатами парламенту - Національними зборами (нижня палата) і Сенатом. Депутати Національних зборів обираються прямим голосуванням, а Сенат - непрямим голосуванням. У Сенаті представлені територіальні колективи республіки, а також французів, які проживають за межами основної територіальної частини Франції. Судову гілку влади представляють:

Конституційна Рада, яка складається з дев'яти членів. До її компетенції віднесено: правильність виборів президента, депутатів Національних зборів і Сенату; нагляд за правильністю проведення референдумів; подання висновків щодо відповідності законів Конституції.

Висока палата правосуддя. Складається з рівної кількості членів Національних зборів і Сенату. її повноваження - давати оцінку діям президента, але лише з питань державної зради.

Вища рада магістратури. Очолює президент. До и компетенції належать пропозиції щодо призначення суддів Конституційного суду, першого заступника Апеляційного суду, голів судів вищої інстанції, призначення посадових осіб прокуратури, за винятком чиновників, яких призначає Рада міністрів.

Палата правосуддя. Складається з 15 суддів - 12 парламентаріїв і трьох суддів Касаційного суду. Основне призначення - розгляд дій членів Ради міністрів, які можуть класифікуватись як карні.

Інші судові органи. До них належать Касаційний суд, Апеляційний суд, суди вищої та підпорядкованих інстанцій.

Конституція. Конституція V Республіки була ухвалена 4 жовтня 1958 р. зі змінами і доповненнями до 1995 р. включно. Характерною особливістю Конституції є наявність Економічної і соціальної ради, яка дає висновки щодо проектів законів, ордонансів і декретів, консультує уряд з будь-яких питань економічного або соціального характеру, доповідає в парламенті щодо відповідних проектів або пропозицій.

Бюджетні відносини.

У бюджетних відносинах беруть участь президент, уряд, парламент, а також спеціальні державні установи - Національна кредитна рада, банківська контрольна комісія, Економічна і соціальна рада. Франція у 1982 р. ухвалила закон № 82-813 "Про права і свободи комун, департаментів, регіонів", згідно з яким були значно розширені права територій. У кожному регіоні створюється контрольний орган - рахункова палата, яка стежить за фінансовою діяльністю юридичних осіб і бере участь у формуванні місцевих бюджетів.

Бюджетна політика департаменту є компетенцією Генеральної ради, а в окремих випадках - комісара Республіки і регіональної рахункової палати. Безпосереднє бюджетне управління здійснює казначей департаменту, який призначається міністром економіки і фінансів за рекомендацією представника Генеральної ради.

Місцеві бюджети в частині видатків складаються з двох основних розділів: бюджети поточної діяльності (функціональний) та бюджети нового будівництва (інвестування). Джерела доходів поділяються на внутрішні - доходи від муніципальної власності, місцевого господарства, податкові та зовнішні - дотації, кредити (як державні, так і приватні).

У складі Міністерства економіки і фінансів функціонує Головне податкове управління, яке має по всій території країни 830 податкових центрів і 16 інформаційних центрів. Податковий контроль здійснюється шляхом камеральних перевірок податкових декларацій, а також документальних перевірок.

Система стягнень за ухилення від сплати податків досить жорстка, застосовується також карна відповідальність. У випадку ненавмисного заниження податку сплачується штраф у розмірі 0,75 % за місяць від суми платежу, у разі умисного приховування розміру доходів штраф сплачується в подвійному розмірі.

Консолідований бюджет включає такі складові:

Загальнодержавний бюджет;

Місцеві бюджети;

Спеціальні рахунки Казначейства;

Приєднані бюджети для фінансування пошти та телеграфу;

Приєднані бюджети служби сільськогосподарських дотацій;

Операції тимчасового характеру.

Розглянемо структуру доходів загальнодержавного бюджету в табл. 24.2.1.

структура планових доходів загальнодержавного бюджету

Видаткова частина бюджету включає видатки на утримання заморських територій, передбачає залишок бюджету від попереднього року і плановий залишок на початок року. У 1999 р. витрати бюджету становили 1709,8 млрд, а в 2000 р. - 1700,9 млрд франків.

Частка міжбюджетних трансфертів із загальнодержавного бюджету в 1997 р. становила 26 %*.

Схожі статті




Бюджетна система України - Пасічник Ю. В. - 24.2. Франція

Предыдущая | Следующая