Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Визначення впливу радіаційно небезпечних подій на людину
Захист населення від дії іонізуючого випромінювання відбувається в залежності від величини можливих доз опромінення мешканців адміністративно територіальних одиниць (АТО), робітників, службовців ОЕ, під час аварії на атомній електростанції (АЕС) у зоні можливого ураження від неї.
Є декілька способів визначення доз опромінення людей на відкритій місцевості, наприклад з використанням формули:
Де: Р( - рівень радіації на будь-який термін після аварії на АЕС; ІП - час початку опромінення, год; TK - час кінця опромінення, год, -0,4 - показник ступеня для реактору.
Р( визначається за формулою:
Де РГ - рівень радіації через одну годину після аварії АЕС, рад/ год, КПер - коефіцієнт перерахунку рівнів радіації, визначається за таблицею 3.3.
Примітка. Прийнята умова - викид РР відбувається одноразово і одночасно від усіх аварійних реакторів при максимально можливій швидкості середнього вітру у районі АЕС (з урахуванням усіх напрямків на протязі року).
Таблиця 3.3
Коефіцієнт перерахування рівнів радіації на будь-який час
Визначення дози опромінення людей у житлових та виробничих приміщеннях.
Де: КОсл - коефіцієнт ослаблення рівня радіації за таблицею 3.4.
Таблиця 3.4
Коефіцієнти ослаблення доз випромінювання (КОсл)
Вікна виходять |
Вікна ви- | ||
Найменування сховищ |
На вулицю |
Ходять на | |
Завширшки, м |
Відкритий | ||
15-30м |
30-60м |
Майдандан | |
1 |
2 |
3 |
4 |
1. Відкрите розташування |
1 |
1 |
1 |
2. Виробнича (одноповерхова) |
7 |
7 |
7 |
3. Виробничі та адміністративні | |||
Будівлі з великою кількістю вікон |
6 |
6 |
6 |
1 поверх |
5 |
5 |
5 |
2 поверх |
7,5 |
7,5 |
7,5 |
3 поверх |
6 |
6 |
6 |
4. Кам'яна житлова будівля 1-поверх | |||
1 поверх |
13 |
12 |
10 |
Підвал |
50 |
46 |
37 |
5. Теж саме, 2-поверхова |
20 |
18 |
15 |
1 поверх |
21 |
19 |
15 |
2 поверх |
19 |
17 |
14 |
Підвал |
130 |
120 |
100 |
6. Теж саме, 3-поверхова |
33 |
27 |
20 |
1 поверх |
26 |
23 |
17 |
2 поверх |
44 |
33 |
26 |
3 поверх |
30 |
27 |
20 |
Підвал |
600 |
500 |
400 |
5. Теж саме, 5-поверхова |
50 |
42 |
27 |
1 поверх |
26 |
24 |
18 |
2 поверх |
50 |
41 |
27 |
3 поверх |
68 |
54 |
33 |
4 поверх |
75 |
57 |
34 |
5 поверх |
38 |
33 |
24 |
Підвал |
600 |
500 |
400 |
Продовження табл. 3.4
1 |
2 |
3 |
4 |
8. Житлові дерев'яні будівлі | |||
1-поверхові |
2 |
2 |
2 |
Підвал |
7 |
7 |
7 |
2-поверхові |
8 |
8 |
8 |
Підвал |
12 |
12 |
12 |
9. Перекриті щілини |
40-50 |
40-50 |
40-50 |
10. Протирадіаційні сховища | |||
П-1, П-3 |
200 |
200 |
200 |
П-2, П-4 |
100 |
100 |
100 |
П-5 |
50 |
50 |
50 |
11. Автомобілі, трамваї, вантажні вагони, тролейбуси |
2 |
2 |
2 |
12. Бульдозери, екскаватори, бронемашини |
4 |
4 |
4 |
Визначають прогнозовану дозу зовнішнього опромінення (БПрог) у контрольних точках при знаходженні населення (виробничого персоналу) на відкритій місцевості та у житлових (виробничих) будівлях за перші 2 доби та 10 діб після аварії під час перебування населення на відкритій місцевості та у житлових будинках:
%ог = Р1 ■ А1/ КОся, [бер], де: А4 - коефіцієнт накопичення дози радіації з часом.
На підгрунті наведених розрахунків роблять висновки стосовно проведення першочергових захисних заходів за "Критеріями для прийняття рішень про заходи захисту населення у разі аварії ядерного реактору"
Рішення приймаються на підставі порівняння прогнозованих (оцінених) рівнів з нижнім та верхнім рівнями критерію. Якщо прогнозоване опромінення не перевищує нижній рівень, немає потреби запроваджувати будь які заходи. Якщо прогнозоване опромінення перевищує нижній рівень, але не досягає верхнього рівня, то здійснення заходів може бути відстрочене. У цьому випадку слід виконувати заходи щодо зниження можливих дозових навантажень на населення АТО (персонал ОЕ) з урахуванням конкретної радіаційної обстановки та місцевих умов. Якщо прогнозоване опромінення досягає або перевищує верхній рівень, то проведення заходів, що перелічені у таблиці 3.5., є обов'язковим, навіть коли вони пов'язані з порушенням нормальної життєдіяльності (евакуація, переселення) населення та господарського функціонування території.
Таблиця 3.5
Рівні безумовного виправданого термінового втручання у разі гострого опромінення
Орган або тканина |
Прогнозована поглинута доза в органи чи тканини за період не менше 2 діб, Гр. (1 Гр= 100 Р) |
Все тіло (кістковий мозок) |
1 |
Окремі органи: | |
Легені |
6 |
Шкіра |
3 |
Щитовидна залоза |
5 |
Кришталик ока |
2 |
Гонади |
2 |
Плід |
0,1 |
Схожі статті
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Природа іонізуючого випромінювання
Радіоактивні речовини та джерела іонізуючого випромінювання широко використовуються у виробництві, наукових дослідженнях, медицині та, на жаль, при...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - 3.7. Радіаційна безпека
Радіоактивні речовини та джерела іонізуючого випромінювання широко використовуються у виробництві, наукових дослідженнях, медицині та, на жаль, при...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Вплив іонізуючого випромінювання на живі організми
Джерела іонізуючих випромінювань (радіації) поділяють на Природні та Штучні Основну частину опромінення населення земної кулі отримує від природних...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Джерела іонізуючих випромінювань
Джерела іонізуючих випромінювань (радіації) поділяють на Природні та Штучні Основну частину опромінення населення земної кулі отримує від природних...
-
2.1. Негативні фактори середовища життєдіяльності Класифікація негативних факторів Відповідно до системи стандартів безпеки праці (ССБП) розрізняють...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - 1.6. Культура суспільства та її захисна функція
У словосполученні "культура безпечної життєдіяльності" закріплено три ознаки явища: родовий (частина культури), діяльнісний (в першу чергу робота...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Повені
Гідрологічні небезпечні явища включають; Високі рівні води (повені), дощові паводки, затори і зажери, дію нагонного вітру тощо. Повінь - тимчасове...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Правила поводження у осередку землетрусу
1. Оскільки під руїнами можуть бути люди, потрібно провести суцільне обстеження виробничих приміщень, житлових будинків у районі землетрусу. 2. Під час...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Класифікація негативних факторів
2.1. Негативні фактори середовища життєдіяльності Класифікація негативних факторів Відповідно до системи стандартів безпеки праці (ССБП) розрізняють...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - 2.1. Негативні фактори середовища життєдіяльності
2.1. Негативні фактори середовища життєдіяльності Класифікація негативних факторів Відповідно до системи стандартів безпеки праці (ССБП) розрізняють...
-
3.1. Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру Техногенні надзвичайні ситуації виникають у результаті раптового виходу з...
-
3.1. Види та причини виникнення надзвичайних ситуацій техногенного характеру Техногенні надзвичайні ситуації виникають у результаті раптового виходу з...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Біологічні надзвичайні ситуації та небезпеки
Біологічні надзвичайні ситуації можуть бути викликані: - розвитком мікроорганізмів - прямими наслідками їх діяльності є хвороби людей, тварин і рослин; -...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Класифікація за ефектами зміни навколишніх умов
Будь-яке помітне відхилення від звичних, визначених в ході тривалої біологічної еволюції умов існування людини призводить до травм або захворювань....
-
На території України можливе виникнення практично всього спектра стихійних лих та небезпечних природних явищ, це повені, землетруси, зсувні процеси,...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - 2.4. Надзвичайні ситуації в сучасних умовах
Надзвичайні ситуації завжди супроводжували існування людства, нерідко через них гинули держави та цивілізації. Сьогодні надзвичайні ситуації не менше...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Радіометричний аналіз
Хроматографічні методи володіють найбільшим спектром можливостей для контролю забруднення різних об'ємів навколишнього середовища. Хроматографічні методи...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Хроматографічні методи
Хроматографічні методи володіють найбільшим спектром можливостей для контролю забруднення різних об'ємів навколишнього середовища. Хроматографічні методи...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - 2.2. Негативні фактори активної групи
1. Механічні фактори Характеризуються кінетичною, потенціальною енергією і механічною дією на людину: елементи, що рухаються та крутяться, шум, вібрація,...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - 1.1. Предмет безпеки життєдіяльності
Проблеми безпеки життєдіяльності людини - одні з найактуальніших проблем людства, безпосередньо пов'язані з його виживанням в умовах науково-технічного...
-
Проблеми безпеки життєдіяльності людини - одні з найактуальніших проблем людства, безпосередньо пов'язані з його виживанням в умовах науково-технічного...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Вулкани
Цунамі - морські гравітаційні хвилі дуже великої довжини, що виникають в результаті зміщення вверх-вниз ділянок дна при сильних підводних землетрусах,...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Цунамі
Цунамі - морські гравітаційні хвилі дуже великої довжини, що виникають в результаті зміщення вверх-вниз ділянок дна при сильних підводних землетрусах,...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Землетруси
Град - атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми. Інтенсивний град знищує сільськогосподарські посіви, а особливо крупний призводить...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Град
Град - атмосферні опади у вигляді частинок льоду неправильної форми. Інтенсивний град знищує сільськогосподарські посіви, а особливо крупний призводить...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Сильний дощ
Смерч - природне метеорологічне явище спричинене вихровим рухом повітря. Смерчі найчастіше виникають уздовж фронту зустрічі двох повітряних течій -...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Пилові бурі
Смерч - природне метеорологічне явище спричинене вихровим рухом повітря. Смерчі найчастіше виникають уздовж фронту зустрічі двох повітряних течій -...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Посуха
Смерч - природне метеорологічне явище спричинене вихровим рухом повітря. Смерчі найчастіше виникають уздовж фронту зустрічі двох повітряних течій -...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Суховій
Смерч - природне метеорологічне явище спричинене вихровим рухом повітря. Смерчі найчастіше виникають уздовж фронту зустрічі двох повітряних течій -...
-
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Значне підвищення температури
Смерч - природне метеорологічне явище спричинене вихровим рухом повітря. Смерчі найчастіше виникають уздовж фронту зустрічі двох повітряних течій -...
Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Визначення впливу радіаційно небезпечних подій на людину