Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Гіпноз як різновид навіювання

Навіювання може здійснюватися в стані пильнування або гіпнотичного сну. Гіпноз - спосіб навіювання словом за допомогою введення людини у гіпнотичний сон.

Існують різні стадії гіпнозу, які розрізняються за тонусом кори головного мозку, її активності, глибиною трансу. Транс - короткочасний розлад свідомості людини, що наступає раптово, під час якого вона робить невмотивовані вчинки, незв'язно говорить тощо. Саме визначення "гіпноз" з'явилося у середині ХІХ століття, але стан, який воно позначає, спостерігався ще значно раніше. Вже тоді його використання було пов'язано як з лікувальним ефектом і появою, зокрема, "дивних зцілень", так і зі спробами змусити працювати на особисті та кастові інтереси окремих груп людей, особливо служителів релігійних культів. У сучасній практиці гіпноз широко використовується в медицині, педагогіці, спорті, промисловості, мистецтві та інших сферах людської діяльності, як метод лікування, насамперед психічних розладів, вилучення "забутої" інформації, програмування психіки та керування людиною через приховане нав'язування їй певних уявлень, намірів, моделей поводження. Не менш імовірно його використання в злочинних цілях, а також для рішення певних завдань у ході будь-якого інформаційного протистояння. Гіпноз особливо привабливий для різного роду маніпуляційників і шахраїв. Він дозволяє відключити розум і критичне мислення, швидко, без використання будь-яких аргументів записувати в мозок людини певну інформацію, закладати ті або інші емоційно-поведінкові установки і у такий спосіб визначати її майбутнє поводження. Ефективність гіпнозу, як і іншого типу навіювання, насамперед, залежить від психологічних особливостей об'єкта навіювання, його стану на цей момент, а також від особистих можливостей і вміння гіпнотизера. Внутрішній стан людини, обумовлений невизначеностями та тривогами життя, перетворює її на не менш сприйнятливу до навіювання і гіпнозу істоту, ніж пацієнт спеціальної клініки.

Здавна для введення людей у транс (слабка форма гіпнозу) використовувалася музика. Звукоритмічний вплив лежить в основі будь-якої релігійно-містичної системи. У давніх і сучасних народів бій барабанів, ритмічні танці та пісні були засобом введення людей у транс і підвищення ефективності супутнього мовного навіювання. Багато фахівців відносять ритмічну музику, телевізійні передачі, читання "масової" літератури до прийомів, які певною мірою забезпечують гіпнотизацію населення. Найбільш проста технологія телевізійного програмування може виглядати приблизно так. Людина зручно влаштовується у кріслі та розслаблюється. Цьому сприяють спеціальні яскраві мерехтливі крапки або інші фігури на екрані, що притягають увагу. Зосередження уваги на них сприяє входженню індивіда в транс. Потім привабливу крапку змінює швидке миготіння різних сюжетів і картинок. Людина не може схопити їхній зміст, тому ліва півкуля і пов'язана з нею свідомість на якийсь час відключаються. У результаті відкривається шлях до впливу на підсвідомість. Оброблена у такий спосіб людина може (всупереч звичним, раціональним оцінкам) раптово відчути симпатію або навіть любов до одних людей і презирство до інших. Вклавши в підсвідомість потрібні установки, телеглядача негайно серією нових яскравих спалахів виводять із стану напівзабуття. На пробуджену свідомість знову впливають більшою дозою інформації, що майже безперешкодно проникає в людський мозок і пам'ять, які перебувають ще у постгіпнотично-му стані.

Схожі статті




Безпека життєдіяльності - Запорожець О. І. - Гіпноз як різновид навіювання

Предыдущая | Следующая