Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 5.6. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ В СЕРЕДОВИЩІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ
5.6.1. Апарат аналізу стану небезпеки
Основні поняття про небезпеки і їх співвідношення в системі основних уявлень безпеки життєдіяльності наведено в розділах 2, З та ін. Ці уявлення дають змогу перейти до іншого важливого кроку - аналізу стану і розвитку небезпек. Аналіз передбачає використання окремих відповідних методів. Кожний метод дає змогу підійти до вирішення проблем аналізу з різних боків і отримати необхідні результати. Поєднання результатів під час використання сукупності методів створює більш широкі можливості в складанні повної і вірогідної картини виникнення і розвитку небезпек.
Метод аналізу джерела небезпек
Основою для подальшого розглядання понятійних уявлень є розуміння існування небезпеки за терміном. Весь термін можна розглядати в системі станів: 1) до появи небезпеки; 2) під час появи небезпеки; 3) існування небезпеки; 4) придушення дії небезпеки; 5) ліквідація небезпеки.
1. До появи небезпеки - стан може бути охарактеризований наявністю (чи відсутністю) джерела небезпек. Аналіз умови існування джерела дає змогу казати - чи може і коли почнеться дія небезпеки.
Що стримує початок стану ліквідації безпеки (чи, що стримує перехід джерела небезпеки у стан, коли воно буде генерувати ці небезпеки, чи, навпаки, що забезпечує можливість цього переходу).
Відповідними умовами впливу на незмінність стану безпеки є: запобігання появи джерела небезпек; вплив на існуюче джерело з метою недопущення утворення небезпек (неприпустимість подолання умов безпеки); вплив на умови, що породжують виникнення небезпек в його джерелі.
Для цього необхідно знати механізми утворення, існування та генерування небезпек і їх джерел. Знати кінетику (послідовність) їх розвитку, щоб вибрати оптимальне місце і час втручання в розвиток і перебіг подій.
2. Під час появи небезпеки (це стан, коли заходи за змістом пункту 1 не були виконані) - виникає необхідність мати якомога більше інформації про місце; межі дії; небезпечний фактор, що діє на людину, середовище; параметри (величину), що оцінює дію; термін дії; основні характерні риси і властивості фактора; прогнозні уявлення про наслідки небезпеки.
Відповідними діями, що дадуть змогу зменшити вплив появи небезпеки, є використання прогнозів для інформування людей, забезпечення заходів з їх захисту на рівні як колективного, так і особистого; попередження про можливі зміни в умовах життєдіяльності і питаннях оперативного управління, запобігання негативного впливу і поширення небезпеки.
3. Існування небезпеки (її дія) - на цьому стані необхідно визначити епіцентр (місце) цього існування, простір поширення і характеристику розташування небезпек (наявність місць з максимумом чи мінімумом характеристик небезпеки), наявність періоду подальшого розвитку, стабілізації чи зменшення небезпеки.
Відповідними діями є розробка заходів зі зменшення розповсюдження небезпеки на основі вивчення механізмів чи умов, сприятливих цьому поширенню, використання факторів, що стабілізують становище в зонах діючих небезпек і на джерела небезпек.
4. Придушення небезпеки - цей етап визначає методи, заходи і послідовність їх придушення, визначення місць початку придушення (епіцентр, периферія, комбінована дія), можливість появлення та придушення нових небезпечних факторів внаслідок перших дій; зміст запобігань і правил при придушенні нових небезпечних факторів.
5. Ліквідація небезпеки - цей етап дає змогу відновити етап безпеки, визначити на практиці найбільш ефективні засоби подолання небезпеки, механізму її дії і поновити досвід з усіх питань відновлення безпеки.
У матеріалі, наведено в пунктах 1-5 цього розділу, аналізуються небезпеки, що виникли в середовищі. Під поняттям "середовище" маємо на увазі їх перелік, поданий на рис. 2.6, с. 36 (довкілля, виробниче середовище, середовище, де можуть траплятись надзвичайні ситуації).
Метод побудови ступеневих моделей небезпек
Другим джерелом небезпек є людина. Небезпека з причини, що ініціює людина, може виникати в результаті її помилок, нерегламентованих дій під час знаходження в небезпечній зоні, внаслідок небезпечних дій чи порушення трудових процесів та іншого. Для аналізу стану небезпеки можна використовувати ступеневу модель виникнення нещасного випадку, наведену в двох варіантах рис. 2.11 на с. 61 і рис. 2.12 на с. 62.
Метод вивчення основних і похідних логічних категорій безпеки життєдіяльності
Також для розпізнання суті небезпек слід використовувати метод відбудови взаємодій за допомогою основних і похідних логічних категорій. Зміст цього наведено в розділах 2 та 3.
Метод вивчення причин та наслідків дії небезпек [30]
Звичайно за цим методом побудову розвитку подій починають з останньої стадії, тобто, з факту наслідку дії небезпечного фактора. Доцільно побудувати орієнтований графік - "дерево причин".
"Дерево причин" - це відповіді на послідовно поставлені питання:
- якою попередньою подією X була безпосередньо викликана наступна подія У;
- коли ні, то які ще були події (Х1, Х2, Х3... ХN), що викликали подію У?
Зміст базових інформаційних елементів, що будують основу аналізу і перебігу небезпечних подій [30] подано в табл. 5.1.
Під час складання "дерева причин" має контролюватися логічна узгодженість подій шляхом простеження ланцюга попередніх подій.
Наведемо конкретний випадок. У машинному дворі сільськогосподарського підприємства трактор необхідно агрегатувати з КТУ-10. Тракторист за рахунок заднього ходу наблизився трактором до КТУ-10. Коли тракторист вийшов з кабіни щоб приєднати причеп,
Таблиця 5.1. Зміст базових інформаційних елементів, що складають основу аналізу і перебігу небезпечних подій [30]
Трактор з працюючим двигуном почав здавати "назад" з причини наявності уклону і притиснув тракториста до КТУ-10.
Дерево причин подано на рис. 5.2. Фактично в цьому випадку можна визначити причини, виходячи з розглядання подій у двох напрямах (перебіг небезпечних подій і порушення відносно функціонування системи управління охороною праці): - що було першопричиною нещасного випадку;
- що сприяло появі першопричини;
- що дало можливість перетворення першопричини в нещасний випадок;
- що сприяло появі можливості перетворення першопричини в нещасний випадок;
- яке порушення правил і функціонування системи управління охороною праці підприємств стало причиною нещасного випадку"
Також під час вивчення змісту і послідовності утворення небезпек за методами відтворення "дерево причин"; "дерево небезпек"; "дерево відмов" і інше може одночасно включати визначення ситуацій за допомогою логічних операторів "І" чи "АБО"" а події представляють у вигляді моделей (див. рис. 2.11 на с. 61, розд. 2.2.4).
Схожі статті
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.4. Психологія в здійсненні безпеки
Людина в природі є найбільш саморегулювальною істотою відносно інстинкту самозбереження. Це дає змогу достатньо гнучко компенсувати їй свої недоліки за...
-
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.1.1. Базові уявлення дисципліни
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек
4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек Соціальний і політичний стан країни формує відповідне суспільство і відносини в ньому. Безпека...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2. СОЦІАЛЬНІ ТА ПОЛІТИЧНІ НЕБЕЗПЕКИ
4.2.1. Загальні закономірності виникнення небезпек Соціальний і політичний стан країни формує відповідне суспільство і відносини в ньому. Безпека...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ДИСЦИПЛІНИ "БЕЗПЕКА ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ
2.1. ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ На цей час безпека життєдіяльності не має розвиненої теорії, яка б характеризувалась налагодженими конкретними сукупностями ідей,...
-
2.2.1. Елементи теорії, що становлять зміст предметної сфери дисципліни У попередніх розділах встановлено основні поняття дисципліни "Безпека...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 5.5.2. Ліквідація аварії до прибуття професійних формувань
Керівником ліквідації аварії має бути керівник підприємства, або особи за його дорученням, а за його відсутності - заступник або керівник підрозділу, де...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2. ПЕРЕДУМОВИ, ЩО СТВОРЮЮТЬ НАПРЯМИ ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ
3.2.1. Працездатність людини Працездатність - це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.5. Зміни у фізіологічному стані людини під час роботи
Виконання роботи супроводжується розвитком функціональних змін в органах, які працюють (м'язах, нервових центрах, аналізаторах), і в так званих...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.1. Працездатність людини
3.2.1. Працездатність людини Працездатність - це функціональні можливості організму, які характеризуються кількістю та якістю виконаної роботи при...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.3. Потреби людини на рівні забезпечення життєдіяльності
У розділі 1.2 вже наводився перелік потреб людини. Повернемося до більш докладного розгляду цього питання щодо людини як об'єкта середовища, що потребує...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.2.3. Політичні небезпеки
Політичні небезпеки виникають як результат розвитку різних видів політичних конфліктів. В історії різних країн найбільш часто мають місце конфлікти на...
-
Прогнозні оцінки Прогнозування ситуації завжди має на увазі певну мету, яка визначає, по-перше, термін прогнозування (так званий "горизонт...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.5. Класифікації в безпеці життєдіяльності
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 5.2.7. Хімічно небезпечні об'єкти
Аварія на підземній споруді - небезпечна подія на шахті, гірничій виробці, підземному складі чи сховищі, у транспортному тунелі чи рекреаційній печері,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 5.2.6. Підприємства з видобутку та переробки уранової руди
Аварія на підземній споруді - небезпечна подія на шахті, гірничій виробці, підземному складі чи сховищі, у транспортному тунелі чи рекреаційній печері,...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 2.2.3.4. Аксіоми та їх зміст
Аксіома 1. Техногенні небезпеки існують, коли повсякденні потоки речовини, енергії і інформації в техносфері перевищують порогові значення. Порогові, чи...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера - сфера життя, простір на...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1.4. Класифікація основних форм трудової діяльності людини
Розрізняють працю фізичну, коли переважає робота м'язової системи, та розумову, коли основне навантаження падає на ЦНС, її вищі відділи. Поділ праці на...
-
4.1. ТЕХНОГЕННІ НЕБЕЗПЕКИ 4.1.1. Небезпеки, пов'язані з використанням транспортних засобів Виникнення небезпек, що пов'язані з використанням транспортних...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.3.1.2. Слуховий аналізатор людини
За допомогою слухового аналізатора людина отримує до 10 % інформації. Характерними особливостями слухового аналізатора є: - здатність бути готовим до...
-
3.3.1. Системи людини, які сприймають стан навколишнього середовища Цілеспрямована і безпечна діяльність людини заснована на сприйманні й аналізі...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.4.1. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі
4.4.1. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі Нині спостерігається стійке зростання кількості людей, що проживають в містах. Загальна площа...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 4.4. НЕБЕЗПЕКИ В СУЧАСНОМУ УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ
4.4.1. Основні небезпеки в урбанізованому середовищі Нині спостерігається стійке зростання кількості людей, що проживають в містах. Загальна площа...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ
3.1. СТАН ЛЮДИНИ ТА СЕРЕДОВИЩА, ДЕ РЕАЛІЗУЄТЬСЯ ЇЇ ДІЯЛЬНІСТЬ 3.1.1. Середовище, де реалізується діяльність людини Біосфера - сфера життя, простір на...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.3. Фізіологія і психологія діяльності людини
Фізіологія праці є складовою частиною гігієни праці та розділом загальної фізіології, який присвячено вивченню змін функціонального стану організму...
-
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 3.2.2. Антропометричні характеристики людини
У своїй професійній діяльності кожна людина виконує певні рухи, наприклад, пов'язані з перенесенням вантажу, натисканням на важелі, тумблери,...
-
Можливість надходження речовини через легені визначається насамперед її агрегатним станом (пара, газ, аерозоль). Цей шлях проникнення виробничих отрут в...
Безпека життєдіяльності - Цапко В. Г - 5.6. СИСТЕМА ЗАХИСТУ ЛЮДИНИ В СЕРЕДОВИЩІ СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКИХ ПІДПРИЄМСТВ