Банківський маркетинг - Романенко Л. Ф. - 5.3. Аудиторський контроль діяльності комерційного банку

Аудиторський контроль діяльності комерційного банку проводиться внутрішнім і зовнішнім аудитом за визначеними об'єктами, які входять до системи його функціонування.

Об'єкти бухгалтерського контролю діяльності комерційного банку представлені в структурі типової моделі стандарту, яка наведена на рис. 5.2.

Аналіз типової моделі стандарту аудиторського контролю діяльності комерційного банку свідчить, що юридична правомочність банку як об'єкта аудиторського контролю перевіряється з питань дотримання законодавства про банки і банківську дальність, господарських товариств, цінних паперів, а також норматив* них актів НБУ, якими регулюється порядок створення і діяльності

типова модель стандарту аудиту діяльності комерційного банку

Рис. 5.2 Типова модель стандарту аудиту діяльності комерційного банку

типова модель стандарту аудиту діяльності комерційного банку (продовження)

Рис. 5.2 Типова модель стандарту аудиту діяльності комерційного банку (продовження)

Комерційних банків. Зокрема, аудиторами перевіряються наявність статуту банку і порядок його затвердження засновниками - загальними зборами учасників, а також угоди між учасниками про формування статутного фонду банку, де вказуються розмір внесених кожним учасником коштів в основний капітал банку, його частка в цьому капіталі.

У своїй діяльності аудитор застосовує документальні методичні прийоми контролю - за формою та змістом.

Формування і використання власного капіталу банку як об'єкта аудиторського контролю перевіряється аудитором у плані правової основи утворення та функціональної визначеності як фінансової бази діяльності банку. Власний капітал комерційних банків мас невелику питому вагу в сукупному капіталі. Це відповідає специфіці його діяльності по мобілізації вільних ресурсів на грошовому ринку і залученню їх на позичкових началах.

Аудитор за умови наявності достатнього резервного капіталу може зробити висновок з надійності банку і його платоспроможності навіть при збитках у поточній діяльності. Однак аудитору необхідно підходити дуже обережно до цього, бо в умовах економічної і фінансової нестабільності, хронічної інфляції діяльність комерційних банків вимагає додаткового ризику, що підвищує вимоги до захисної функції власного капіталу банку.

Гроші, їх зберігання й обіг усередині установи банку є об'єктом аудиторського контролю, як зовнішнього, так і внутрішнього, затвердженого НБУ по організації емісійно-касової роботи в установах банків України.

Зберігання грошей як знаків національної Й іноземної валюти аудитори перевіряють, починаючи з грошових сховищ, тобто спеціально обладнаних приміщень для зберігання цінностей, що знаходяться в установах комерційних банків. Зокрема, досліджується відповідність нормативним параметрам обладнання для зберігання запасів.

Одночасно аудитори аналізують організацію та методику проведення експертизи грошових білетів і монети як у національній, так і в іноземній валюті, а також платіжних документів в іноземній валюті (банкноти, що викликають сумнів щодо того, чи справжні вони чи мають які ознаки підробки). При цьому перевіряється дотримання правил визначення платіжності грошових білетів, затверджених НБУ, списання зношених, пошкоджених і вилинялих купюр.

Окремо перевіряються операції з електронними грошима. У процесі аудиту встановлюються надійність захисту даних від несанкціонованого доступу до електронної системи, достовірність і правильність використання електронних грошей.

Касові операції й інкасація виторгу - це об'єкти переважно внутрішньобанківського аудиту, завданням якого є перевірка роботи прибуткових кас з приймання і перерахунку готівки протягом операційного дня. Перевіряють оформлення первинних документів клієнтами банку при Внесенні готівки, а також громадянами (в тому числі працівниками банку) при внесенні грошей на депозит та інші платежі. Перевіряється також порядок здійснення операції у вечірніх касах банку щодо надходження грошей від підприємств і населення після закінчення операційного дня.

Підлягають аудиторському контролю операції вечірньої каси" пов'язані з прийманням грошового виторгу від інкасаторів.

Контролем касових операцій передбачається перевірка також операцій по пересиланню й одержанні цінностей через підприємства Державного комітету зв'язку України.

Перевірка ревізорами, аудиторами касових операцій, інкасації виторгу й операцій банку з пересилання й одержання цінностей здійснюється відповідно до порядку ведення касових операцій, установлених НБУ. Для контролю цих операцій застосовуються документальні методичні прийоми, а також різні види експертних досліджень.

Операції з дорогоцінними металами і дорогоцінними каменями полягають у їх скупці в громадян пунктами купівлі, які функціонують при регіональних управліннях НБУ. Пункт купівлі може підлягати аудиту як юридична особа.

Аудитор має право перевіряти організаційні умови роботи скупних пунктів, ким, коли і на який строк виданий сертифікат експертам, які є штатними працівниками цих пунктів. Аудиту підлягають операції по скупці, витрачанні Й обліку дорогоцінних металів і дорогоцінних каменів, зокрема їх класифікація, визначений проби, зважування, вилучення штифтів, заклеювання пакетів зі скупленими цінностями. Зважування дорогоцінних металів, їхня витрата й облік проводяться відповідно до вимог нормативних документів Мінфіну України.

Операції, пов'язані зі зберіганням дорогоцінних металів і виробів із них, отриманих банками від правоохоронних, нотаріальних, митних та інших органів, регулюються нормативними документами Мінфіну України і НБУ, підлягають обов'язковому аудиту з застосуванням органолептичних, розрахунково-аналітичних і документальних методичних прийомів. Аудиторському контролю насамперед підлягають організація та проведення операцій з іноземною валютою відповідно до нормативних документів НБУ, а також правильність оформлення цих операцій документами, до яких відносяться: прибуткові касові і валютні ордери при зарахуванні національної і готівки в іноземній валюті в касу банку; видаткові касові і валютні ордери при видачі національної і готівки в іноземній валюті з каси банку. Бланки дорожніх чеків та інші цінності, відображені на забалансових рахунках, приймаються (видаються) за спеціальними забалансовими ордерами. Необхідно з'ясувати, чи зазначена в касовому документі загальна сума з відображенням комісійного збору по кожному найменуванню цінностей. Потім аудитор перевіряє виконання операційно-обліковими працівниками цих операцій у плані відповідності їх нормативним документам НБУ.

Розрахункові операції Й інші послуги, які здійснюються банками за договорами з клієнтами, підлягають аудиту стосовно своєчасності і достовірності розрахунків по заробітній платі з робітниками, оплаті поставленої продукції, виконаних роботах і послугах, інших боргових зобов'язаннях.

Аудитом перевіряється розвиток оплати у формі комерційного кредиту, що дозволяє прискорити розрахунки між суб'єктами господарювання.

Кредитні операції є об'єктом аудиторського контролю, оскільки вони пов'язані з ризиком несплати позичальником основного боргу і відсотків, які належать банку. Для кожного виду кредитної угоди характерні свої специфічні причини і фактори, що визначають ступінь ризику.

Кожен факт кредитного ризику вивчається аудитором окремо, встановлюються першопричини недоліків і вносяться пропозиції щодо попередження в подальшій діяльності.

Аудитор, перевіряючи інвестиції комерційного банку, розраховує такі основні коефіцієнти: норму прибутку на акціонерний капітал; коефіцієнт прибутковості, відношення чистого прибутку до виторгу від реалізації; коефіцієнт обігу коштів (визначається розподілом виторгу від реалізації на вартість активів акціонерного товариства); співвідношення власних позичкових коштів; коефіцієнт ліквідності та ін. Ці показники аудитор розраховує по кожному акціонерному товариству, у якому комерційний банк має капітал й одержує дивіденди на вкладений капітал, а також мас його інвестиції. Використовуючи розрахунково-аналітичні методичні прийоми, аудитор розраховує ефективність інвестицій банку, тобто визначає ризик і прибутковість інвестицій.

Гарантійні, посередницькі, консультаційно-інформаційні і трастові послуги є також об'єктами аудиторського контролю.

Завдання аудиторського контролю маркетингової діяльності банку - визначення правомочності надання послуг, які пов'язані з цією діяльністю, обгрунтованості їх вартості, вигідності для банку і корисності для клієнта. При цьому застосовуються розрахунково-аналітичні і документальні методичні прийоми.

Господарська діяльність банку, як об'єкта аудиту, включає доцільність використання інтелектуальних, матеріальних, трудових і фінансових ресурсів у забезпеченні виконання функцій банку, визначених законодавчими актами про банки і банківську діяльність. При цьому застосовуються органолептичні, розрахунково-аналітичні документальні методичні прийоми контролю та аудиту.

Ефективність діяльності комерційних банків є об'єктом обов'язкового аудиту відповідно до чинного законодавства. Необхідність аудиту обумовлена тим, що засновники, акціонери, населення повинні знати, наскільки захищені їхні внески від неплатоспроможності і банкрутства банку. Аудитор, застосовуючи розрахунком во-аналітичні методичні прийоми, досліджує дотримання банком у своїй діяльності економічних нормативів платоспроможності і ліквідності, створення страхових фондів, затверджених НБУ.

Внутрішній аудит банку перевіряється у процесі проведення зовнішнього аудиторського контролю. Завдання перевірки - встановити, наскільки сучасним є внутрішній аудит банку, щоб надійно захистити його вкладників від неповернення грошових коштів, ризиків, правопорушень щодо зберігання готівки, зловживань з цінними паперами тощо.

Бухгалтерський облік і звітність банку підлягають аудиторському контролю з метою встановлення вірогідності відображення банківської діяльності в обліку і звітності, які вважаються головними документально вірогідними джерелами інформації про діяльність банку. За даними обліку і звітності визначають фінансовий стан банку, розрахунки з бюджетом по сплаті податків, виплати дивідендів акціонерам та інші показники Його діяльності. Оскільки у відповідності з діючим законодавством баланс і бухгалтерська

(фінансова) річна звітність банків підлягають обов'язковому аудиторському підтвердженню, то аудитори повинні використовувати міжнародні і національні стандарти аудиту, нормативні документи НБУ, щоб уникнути помилкових висновків в оцінці їхньої діяльності.

Схожі статті




Банківський маркетинг - Романенко Л. Ф. - 5.3. Аудиторський контроль діяльності комерційного банку

Предыдущая | Следующая